Синаксар у суботу Сиропусної седмиці, всіх преподобних отців, що у подвизі просіяли.

Стихи:
Душам праведників приснопам’ятним
Слова прославлення в дар приношу.

У цей день ми звершуємо пам’ять усіх преподобних, чоловіків і жінок, що просіяли в пості, бо богоносні отці, поступово наставивши нас попередніми святами, заздалегідь підготувавши до поприща (посту), відвернувши від ситості і насолод, настрашивши майбутнім Судом, очистивши наперед як слід сиропусною седмицею, доречно встановили посеред неї і два дні (за чином) посту [1], щоб потроху привчити нас до нього. Ось і всіх чоловіків і жінок, що жили праведно, до того ж з багатьма скорботами і трудами, вони представляють нам, щоб нагадуванням про їхні змагання надати нам сил для поприща (посту), і щоб ми, маючи перед собою їхнє житіє як певний образ і шлях, отримуючи від них підкріплення і допомогу, прагнули до духовних подвигів, думаючи, що і вони були з нами одного єства.

10.03.2019Читати далі

Синаксар в Неділю М’ясопусну, про Страшний суд.

Стихи:
Коли Ти сядеш, Судде, весь світ судити,
То удостой мене почути глас Твій: Прийдіть ... [1].

У цей день звершуємо пам’ять Другого і Страшного Пришестя Христового, яке святі отці помістили після двох притч, щоб хто-небудь, дізнавшись з них про Боже чоловіколюбство, не жив в лінощах, розмірковуючи так: Бог є чоловіколюбний, і коли я залишу гріх, то мені буде легко все виправити.

Визначили ж тут (згадувати) цей Страшний день, щоб піднести до чесноти тих, що живуть в лінощах, настрашивши смертю і очікуванням майбутніх мук, (навчаючи) не тільки надіятися на чоловіколюбство Боже, а й мати на увазі, що Він – Праведний Суддя і подасть кожному за ділами його. Крім того, після відходу душ [2] належить прийти і Судді, – деяким чином для цього служить і нинішнє свято.

02.03.2019Читати далі

Слово на Стрітення Господнє святителя Фотія, митрополита Київського і всієї Руси (1431).

Коли минув час очищення Богородиці, за законом Мойсея Вона понесла Його в Єрусалим, шобпоставити Його перед Господом як і написано в законі Господньому. І був там Симеон – людина праведна й благочестива. Йому було обіцяно від Духа Святого не бачити смерті до того часу, поки не побачить Христа Господнього. І прийшов він за велінням Духа Святого до храму, а коли принесла Мати Дитя Ісуса щоб виконати все за законним звичаєм, – узяв Його на руку свою благословляючи Бога, сказав: «Нині відпускаєш раба Твого Владико, як і сказав Ти, з миром» (Лк 2, 22-29).

Хто розповість про сили Господні, які довелося чути, складе всі подяки Йому (Пс. 105, 2). Тому, Хто тримає в руках Своїх землю, Хто вміщує в Собі безодню розуму й премудрості, висловлену його устами? Хай же радіє сьогодні Адам із Симеоном, промовляючи до Христа «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, як і сказав Ти, з миром; нині звільняєш мене від вічного тягаря, нині визволяєш мене від тліну нині рятуєш мене від смерті, нині звільняєш мене від скорботи

15.02.2019Читати далі