Синаксар у Лазареву суботу.

Стихи: 

Ти плачеш, Ісусе, – це від людської природи,
А друга воскрешаєш – Божественною (Твоєю) силою.

У цей день ми святкуємо воскресення святого праведного Лазаря Чотириденного, друга Христового. Він був по народженню юдей, за віросповіданням – фарисей, син фарисея Симона, як десь говориться, родом з Витанії. Коли ж Господь наш Ісус Христос звершував свій земний шлях заради спасення людського роду, Лазар став Його другом наступним чином. Оскільки Христос часто розмовляв з Симоном, бо і той очікував воскресення мертвих, і багато разів приходив в їх будинок, то Лазар разом з двома своїми сестрами, Мартою і Марією, полюбився Йому як рідний.

08.04.2023Читати далі

Святий Феофан Затворник, єпископ Вишенський – Слово на п’яту неділю Великого посту (1861 р.).

Чому ж Господь відмовив у проханні святим апостолам Якову, Йоану та їхній матері? Вони ж просили благого — місця в Царстві Христа Спасителя: Скажи, щоб оці два сини мої сіли в Твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч Тебе (Мт. 20, 21). Хіба за це не можна молитися? Адже й заповідь є: шукайте перше Царство Боже; й усіх нас свята Церква вчить молитися: не відійми від нас, Господи, Небесне Твоє Царство. Чому ж Господь їм відмовив? Вони ж опісля таки одержали Царство й прославилися? Річ у тім, що вони самі привласнювали собі Царство, й не просто Царство, а найпочесніше місце в ньому. Але не можна привласнювати не тільки певний ступінь слави в Царстві, а й саме Царство, бо цей дар залежить тільки від волі Небесного Отця, котрої нам не можна знати, навіть якщо точно виконаємо всі умови. Не моє це давати, — каже Господь, — лише — кому мій Отець приготував. Оце ж нам наука із сьогоднішнього Євангелія: не присвоювати собі Царства, а, всіма силами трудячись задля його одержання, саме одержання передати Божій волі, очікувати його, як милости нашого Небесного Отця; трудитися й очікувати, без домагань, кажучи собі: ми нік­чемні слуги, хоч би і зробили все, що звелено.

Про це треба нагадувати, бо ми трохи потрудимося й почи­наємо вихвалятися, бундючитися та ставити себе поруч зі святими та великими, й хоча говоримо про себе смиренно, в серці ж відчуваємо инше, й тим себе занапащуємо через нерозум і необач­ність. Своє нам треба звершувати зі страхом і трепетом спа-сення, а не зухвало вимагати, щоб Бог подарував нам його. Втікайте ж від цієї згубної немочі, а те, на чому можна оперти таке право й таку певність, розумійте зовсім инакше — як сми­рення, а не самовивищення.

Що спонукало Заведеєвих синів і їхню матір звернутися до Господа з таким проханням? По-перше, те, що вони належали до вірних, котрим було даровано великі обітниці; по-друге, те, що доки Господь перебував на землі, вони багато Йому послужили, бо ж мати їхня служила Йому своїм майном разом з иншими; по-третє, те, що вони вже одержали від Господа ознаки особливої прихильности та близькости. Таке трапляється і з нами. Але це все спонукає нас не вимагати, а впокорюватися та більше праг­нути здобути Царство.

02.04.2023Читати далі

Синаксар у суботу п’ятої седмиці Великого посту, Похвала Пресвятої Богородиці (субота Акафістова).

Клацніть щоб збільшити ікону.

Стихи:
Все місто вдячно хвалить піснею безупинною
Невтомну Захисницю у боях.

У цей день [суботу п’ятої седмиці Великого посту]  ми співаємо акафіст (несідальний піснеспів) Пресвятої Владичиці нашої Богородиці з наступних причин. У роки самодержавного правління у Візантії імператора Іраклія [1] перський цар Хозрой [2], бачачи, що грецька держава ослаблена після царювання тирана Фоки [3], послав одного зі своїх воєвод, на ім’я Сарвар, з багатотисячним військом, щоб підкорити собі всі східні провінції імперії. Хозрой намагався зробити це і раніше, погубивши близько ста тисяч християн, яких юдеї викуповували у нього і вбивали.

01.04.2023Читати далі

Синаксар у четвер п’ятої седмиці Великого посту. «Стояння Марії Єгипетської».

Стихи:

Подай, Христе мій, образи покаяння;
Тим, що нині співають Тобі Великий Канон.

У цей день, згідно з давнім переданням, співаємо службу Великого Канону. Цей Канон справді найбільший серед усіх канонів. Його уклав і записав святий отець наш Андрей, архиєпископ Критський, якого називають ще і Єрусалимським. Насправді він походив із Дамаску.

30.03.2023Читати далі

Синаксар у Неділю четверту Великого посту. Преподобного Йоана Ліствичника.

Стихи:
Хоча і тілом живий, але помер (для світу) Йоан;
І вічно живий (душею) (він, що) померлий, бездиханний.
Залишивши «Ліствицю» (з тридцяти щаблів),
він показав нам шлях своїх же сходжень:
адже помер Йоан в тридцятий день (весняний).

У віці шістнадцяти років, будучи вже досконалим по розуму, Йоан приніс себе самого як непорочну жертву Богу, піднявшись на гору Синай. Як проминуло ще дев’ятнадцять років по тому, він прийшов на поприще безмовності, в п’яти стадіях (восьми верстах) від храму Господнього. Досягнувши обителі Палестри на місці, званому Тола, Йоан провів там сорок років, палаючи Божественною любов’ю та невпинно розпалюючись її вогнем.

26.03.2023Читати далі

Синаксар у Неділю третю Великого посту.

Стихи: 
Нехай вся земля поклониться Хресту,
Через який зрозуміла слова про поклоніння Тобі.

У цей день, в третю Неділю посту, ми святкуємо поклоніння Чесному і Животворящому Хресту з наступних причин. Так як під час сорокаденного посту і ми деяким чином розпинаємося, умертвляючи пристрасті, і відчуваємо гіркоту, сумуючи і знемагаючи, то і ставиться перед нами Чесний і Животворящий Хрест, як той, що прохолоджує і зміцнює нас, що нагадує нам про страждання Господа нашого Ісуса Христа і що потішає нас: якщо Бог наш розп’явся заради нас, то скільки ж нам личить робити заради Нього, – полегшує наші труди поданням і спогадом скорбот Владики та надією на славу Хреста.

19.03.2023Читати далі

Синаксар у Неділю другу Великого посту. Святителя Григорія Палами, архиєпископа Солунського.

Стихи:
Нині великого істинно проповідника світла пресвітлого
До світла незахідного приводить Джерело світла.

Сей син Божественного і невечірнього Світла, дійсно істинний Божий чоловік і чудовий слуга та служитель Божий, був родом з Царгорода і мав благородних та благочестивих батьків. Він намагався прикрасити чеснотою і вченням не тільки зовнішню і чуттєву людину, але особливо внутрішню і невидиму. Коли він був ще дуже юний, батько помер; мати ж і його, і всіх його братів та сестер, виховувала в строгості і вчила заповідям та Священному Писанню, а також посилала до вчителів, щоб він гарненько навчився від них і світської премудрості. Завдяки природним даруванням і старанності в навчанні він незабаром вивчив всі філософські науки.

12.03.2023Читати далі

Синаксар у Неділю першу Великого посту. Торжество Православ’я.

У цей день, в першу Неділю святого посту, Церквою прийнято святкувати відновлення почитання святих і чесних ікон, звершене царем Михаїлом та його матір’ю, блаженною царицею Теодорою, а також святим патріархом Константинопільським Методієм. Історія ж така.

Коли Лев Ісаврянин [1], який був свинопасом і погоничем ослів, за допустом Божим захопив царську владу, був покликаний до нього святитель Герман, який прийняв тоді управління Церквою, і почув: «Мені здається, владико, ікони нічим не відрізняються від ідолів, тому накажи якомога швидше прибрати їх. Якщо це справжні образи святих, треба їх повісити вище, щоб ми, що валяємося в гріхах, не оскверняли їх, весь час цілуючи». Але патріарх відкидав всі ці нечестя царя, говорячи: «Чи не ти, о царю, і є той, хто колись, за пророцтвом, принесе гоніння на святі ікони, кому на ім’я Конон?» Він відповів: «І я був названий так у дитинстві».

05.03.2023Читати далі

Синаксар в Неділю М’ясопусну, про Страшний суд.

Стихи:
Коли Ти сядеш, Судде, весь світ судити,
То удостой мене почути глас Твій: Прийдіть ... [1].

У цей день звершуємо пам’ять Другого і Страшного Пришестя Христового, яке святі отці помістили після двох притч, щоб хто-небудь, дізнавшись з них про Боже чоловіколюбство, не жив в лінощах, розмірковуючи так: Бог є чоловіколюбний, і коли я залишу гріх, то мені буде легко все виправити.

Визначили ж тут (згадувати) цей Страшний день, щоб піднести до чесноти тих, що живуть в лінощах, настрашивши смертю і очікуванням майбутніх мук, (навчаючи) не тільки надіятися на чоловіколюбство Боже, а й мати на увазі, що Він – Праведний Суддя і подасть кожному за ділами його. Крім того, після відходу душ [2] належить прийти і Судді, – деяким чином для цього служить і нинішнє свято.

19.02.2023Читати далі

Слово на Стрітення Господнє святителів Кирила Єрусалимського.

«Радій від радості, дочко Сиону» (Зах. 9: 9): «Проповідуй радість, дочко Єрусалиму: радійте, люди міста Божого» (Пс. 47: 2); заграйте, ворота і стіни Сиону, і вся земле; «заспівайте, гори» (Іс. 44: 23), і «пагорби» в захваті «заграйте» (Пс. 113: 6): «Річки заплещіть руками» (Пс. 97: 8), «і, люди, обійдіть навколо Сиону» (Пс. 47: 13), бачачи в ньому пришестя Бога. Нехай з’єднають нині свій голос небесні жителі із земними і нехай заспіває горній з земним Єрусалимом, бо тут Христос Небесний і земний перебуває. Навкруги Небесного, розумні Сили, радійте; земного, земнородні, з ангелами оспівуйте.

Бо нині «явися Бог богів в Сионі» (Пс. 83: 8); «нині преславне говорять про тебе, місто Боже» (Пс. 86: 3), Єрусалиме, «місто Царя Великого» (Пс. 47: 3). Відкрий (Пс. 23: 7) ворота Тому, Хто всім відкрив ворота небесні, і відкрив всім райські двері; Тому, Хто відкрив ворота гробів (Мф. 27: 12), на Хресті (висячи), Хто зруйнував пекельні (Пс. 106: 16; Іов. 38: 17) кайдани вічні і запечатав преславно дівочі двері. Нині Той, Хто колись з Мойсеєм розмовляв на горі Синай боголіпно (Вих. 20: 1), виконує закон, «під законом бувши» (Гал. 4: 4) раболіпно. Нині «Бог від Феману» (Авв. 3: 3) в Сион приходить; нині Жених Небесний, з Богоматірним чертогом у храмі являється. Дочки Єрусалиму (Пісн. 3: 11), вийдіть на зустріч Йому. Світлі світильники світлу істинному запаліть; ризи душевні Жениху-Христу (Мф. 25: 6) прикрасьте.

15.02.2023Читати далі