
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Цей день, що його створив Господь, то ж радіймо і веселімось в нім! (З Воскресної Утрені)
Любі наші читачі! Щиро вітаємо Вас зі світлим Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа. Бажаємо вам цілковитого уповання на Бога. Нехай нічого вас не лякає і не тривожить. Бог нас безмежно любить і чекає на кожного. Нехай Воскреслий Христос благословить Вас у ці дні, а світло Христового Воскресіння зігріває всіх Вас та приносить кожному мир, радість і благополуччя на довгі літа!
Пасха Господня – це день прощення і єднання. Пробачмо, отже, усім, хто нам завинив чи нас образив, бо каже Господь: «коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам». А як ми комусь завинили, то негайно попросімо пробачення, щоб гідно та з миром у серці славити Господа.
Христос воскрес - і все творіння радіє;
Христос воскрес - і небо нехай веселиться.
Христос воскрес - і ангели торжествують з нами;
Христос воскрес - і просвітилися глибини підземні.
Христос воскрес - співайте, душі праведні, із пекла визволені;
Христос воскрес - взиваймо з радістю, від смерті спасенні.
Співай же Господеві, вся земле:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
(Акафист Воскресінню Христовому)
05.05.2024Читати далі

Стихи:
Даремно, стороже, охороняєш гріб:
Не втримає могила Самосущого Життя.
У Святу і Велику Суботу святкуємо Боготілесне погребення і зішестя в ад Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, завдяки чому рід наш, покликаний від тління, до вічного життя перейшов.
Свята Чотиридесятниця перевершує всі інші дні; але більшою від неї є Свята і Велика седмиця, а з днів Великої седмиці найбільший день – велика оця і Свята Субота.
04.05.2024Читати далі

Стихи на розп’яття:
Ти, Боже, живий – і умертвлений на древі;
О, обнажений мертвець – і Син Бога Живого!
Стихи на розбійника, розп’ятого з Христом:
Відкрив розбійник зачинені врата Едему;
Він вставив ключ – (молитву): Пом’яни мене!
У Святу і Велику П’ятницю ми звершуємо (богослуження) святих, спасительних і страшних страждань Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, які Він добровільно перетерпів за нас. Оплювання, побиття, удари, паплюження, глузування, багряниця, тростина, губка, оцет, цвяхи, спис, і після всього цього Хрест і смерть, – все це мало місце в п’ятницю.
03.05.2024Читати далі

Христос на Голгофі! Спаситель на Хресті! Праведник в муках! Чоловіколюбець вбитий людьми! Хто має совість, нехай засоромиться! Хто має серце, нехай плаче! Хто має розум, нехай розуміє!
З чим порівняти цю подію, таємну, як безодня, важку, як земля, страшну, як пекло? З якою з мільйонів щоденних подій в неосяжному всесвіті, які бачать наші очі і про які чують наші вуха, порівняти цей, що не має назви, злочин на Голгофі? З ягням серед голодних вовків? Чи з невинним немовлям у пащі царя зміїв? Чи з матір’ю, оточеною божевільними синами і доньками? Чи з майстром, що потрапив у ним самим створену машину і порубаним на шматки механізмом цієї машини? Чи з Авелем, якого брат убив? Але це більший грішник вбив меншого грішника, а тут злочин вчинено над Безгрішним. Чи з Йосипом, якого брати продали в Єгипет? Але це гріх проти брата, однак, не проти Добродія. Чи з праведним Іовом, тіло якого сатана перетворив на гній, і сморід, і їжу червів? Але це лютий сатана виступив проти творіння Божого, а тут творіння виступило проти Творця. Чи з дивним Давидом, на якого повстав син його Авессалом? Але то мала кара Божа за великий гріх Давидів, а тут Праведник, Праведник, найбільший Праведник зазнає найбільших, найбільших мук!
Милосердний Самарянин, що рятував людство від ран, нанесених розбійниками, Сам попався розбійникам. Сім видів розбійників оточили Його. Першого розбійника представляє сатана, другого – старійшини і вожді народу іудейського, третього – Іуда, четвертого – Пилат, п’ятого – Варава, шостого – нерозкаяний злочинець на хресті і сьомого – розкаяний злочинець на хресті. Зупинімося на мить і роздивимось цю розбійницьку шайку, серед якої висить розіп’ятий Син Божий, в крові і ранах.
02.05.2024Читати далі

Стихи на Божественне умивання:
Учням на вечері мив ноги Бог,
Нога Якого потім на (древо) [1] спиралася, колись заборонене в Едемі.
Стихи на Тайну Вечерю:
Подвійна вечеря: бо вміщає Пасху стару
І Пасху нову – Владики Кров і Тіло.
Стихи на молитву перед страстями:
Молитва – труд аж до (крапель) крові на обличчі;
Христе, Отцю молився Ти відкрито,
Боявся смерті, цим обманувши ворога.
Стихи на зраду:
Обманщики людей! Навіщо потрібні мечі і кілки
Проти Того, Хто добровільно
Помре, щоб світ спасти?
Святі отці, що все премудро впорядкували, перейнявши усе від божественних апостолів і Священних та Божественних Євангелій, заповіли нам у святий і Великий Четвер згадувати чотири (події): 1) Божественне умивання (ніг); 2) Тайну Вечерю і встановлення Святих Таїн; 3) надзвичайну молитву (в Гетсиманії) і, нарешті, 4) зраду.
02.05.2024Читати далі

Стихи:
Жінка, помазавши Христове тіло миром,
Передвіщає смирну і алое Никодима.
У Святу і Велику Середу божественні отці повеліли творити спомин про жінку-блудницю, яка незадовго до спасительних страждань помазала Господа миром. Для того встановлено здійснювати тепер її пам’ять, щоб, за словом Спасителя, всюди і всім було сповіщено про її ревний вчинок.
Коли Ісус увійшов до Єрусалиму і був у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка і вилила Йому на голову дорогоцінне миро.
01.05.2024Читати далі

Стихи:
Великий Вівторок нам представляє десять дів,
Які почули від непідкупного Владики вирок.
У Святий і Великий Вівторок ми споминаємо притчу про десять дів, бо цю та інші притчі Господь, йдучи на страждання та входячи (це було на горі Оливній – див. Мт гл. 21, 22, 25) в Єрусалим, розповідав своїм учням, а деякі звертав і до юдеїв. Притчу ж про десять дів сказав Він, закликаючи до милостині і разом з тим навчаючи всіх бути готовими заздалегідь до смерті.
Господь багато говорив їм про дівство і про скопців – та й завжди дівство прославляється – бо це справді велика (чеснота). Але щоб хтось, хто подвизається в дівстві, не нехтував іншими чеснотами, насамперед милостинею, яка чинить яскравим світильник дівства, святе Євангеліє приводить цю притчу; і називає мудрими п’ятьох, які доклали до дівства багато дорогого єлею милостині, а п’ятьох – немудрими, бо хоч й вони мали дівство, але милостиню – незрівнянно (меншу). Тому вони й немудрі, що виконавши більше, залишили менше, і нічим не відрізнялися від блудниць, бо були так само переможені через багатство, як ті – через плоть.
У Святий і Великий Вівторок ми споминаємо притчу про десять дів, бо цю та інші притчі Господь, йдучи на страждання та входячи (це було на горі Оливній – див. Мт гл. 21, 22, 25) в Єрусалим, розповідав своїм учням, а деякі звертав і до юдеїв. Притчу ж про десять дів сказав Він, закликаючи до милостині і разом з тим навчаючи всіх бути готовими заздалегідь до смерті.
30.04.2024Читати далі

Стихи (на Йосифа Прекрасного):
Йосиф цнотливий став справедливим правителем і хліба роздавачем. О, вмістилище чеснот!
Стихи (на всохлу смоковницю):
Єврейське зібрання проображаючи,
Христос своїм прокляттям висушує
Смоковницю, позбавлену плодів духовних,
Тож уникаймо ми її нещастя!
У Святий і Великий Понеділок ми згадуємо блаженного Йосифа Прекрасного і всохлу смоковницю, оскільки звідси бере початок (седмиця) святих Страстей Господа нашого Ісуса Христа, а прообразом Його насамперед служить Йосиф.
29.04.2024Читати далі

Хто приносить в дім радість? Добрий гість. Хто приносить в дім ще більшу радість?
Друг дому.
Хто приносить в дім найбільшу радість? Господар дому, що повернувся після довгої відсутності.
Блаженні руки, що простяглися до Христа і прийняли Його як доброго гостя!
Блаженні вуста, що вітали Його як друга!
Блаженні душі, що вклонилися Йому з піснею хваління як владиці дому!
Однак деякі не впізнали Його і не прийняли ні як гостя, ні як друга, ні як владику дому, але своїми руками підняли камінь на Нього і своїми смертними душами підготували смерть тілу Його.
Така Божественна властивість Господа Ісуса Христа: де б Він, Бог в людському тілі, не з’являвся, люди розділялися, встаючи справа від Нього і зліва, як розділяться вони і при Його явленні в останній день земної історії. І донині, коли у світському товаристві заходить мова про Господа, люди розходяться направо і наліво. Яким же різким повинен був бути цей поділ у дні Його тілесного життя на землі!
Сьогоднішнє євангельське читання описує два випадки такого різкого поділу людей на підставі їх ставлення до Господа нашого. В першому випадку, на вечері в селі Віфанії, присутні розділились так: з одного боку були апостоли, воскреслий Лазар і його сестри, Марфа і Марія, що гостинно прийняли Господа; а з другого – Іуда-зрадник, який обурювався тим, що Марія виливала пахуче миро на голову Господа. В другому випадку з одного боку був народ, який урочисто зустрічав Господа при вході Його в Єрусалим; а з другого – фарисеї, книжники і первосвященники, які радилися про те, щоб убити не тільки Христа, але і Його друга Лазаря.
28.04.2024Читати далі

Смиренність Господа нашого Ісуса Христа так само варта захоплення, як і Його дива, включаючи воскресіння, чудо чудес. Втілившись в сокрушенне і рабське тіло людське, Він став слугою слуг Своїх.
Чому люди намагаються виглядати більшими і кращими, ніж є? Ні трава в полі не прикидається більшою, ніж вона є, ні риби у воді або птахи в повітрі не прагнуть показати себе кращими. Чому люди прикидаються більшими і кращими? Тому, що вони насправді колись були більшими і кращими, ніж тепер, і невиразний спогад про це змушує їх величати та підносити себе, хоч би на шнурку, який натягує і відпускає демон.
З усіх речей, які можна виконати і яким можна навчитися, покірність – найважча наука для людини. Тому Господь наш Ісус Христос виклав учення про смиренність ясно-преясно, як день, як словами, так і прикладом, щоб ніхто ніколи не міг засумніватися в невимірній і неминучій важливості смиренності в ділі спасіння людей. Тому Він і явився в тілі людському, даному Адамові як покарання після гріхопадіння. Зодягнувся в жорсткий і грубий одяг засудженого безгрішний Господь і Творець прозорих і світлоносних херувимів – хіба це саме собою не є ясним і достатнім уроком покірності для грішних людей? Але той самий урок Господь повторив тим, що народився не в царському палаці, а в печері пастушків; і тим, що дружив із зневаженими грішниками та бідняками; і тим, що вмивав ноги Своїм учням; і тим, що добровільно прийняв на Себе страждання, випивши, врешті, і найгіркішу чашу в муках на Хресті. І все-таки люди найгірше розуміли і неохоче засвоювали очевидний урок смирення. Навіть і самі учні Христові, які щодня бачили покірного і смиренного Господа, не могли ні зрозуміти його покірності, ні засвоїти собі Його смирення. Те, що вони були зайняті самі собою і піклувалися про свою власну частину, славу і нагороду, проявлялося навіть в страшні хвилини, коли цьому найменш за все слід було б проявитися. Але виявлялось це в такі хвилини з дозволу Божого, щоб відкрилась перед віками і поколіннями вся слабкість, все гріховне падіння, розслабленість і нікчемність людської природи. Так, наприклад, коли Господь виголосив страшне слово про багатіїв: Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому увійти до Царства Божого (Мф.19:24), - Петро задає Господу питання про особисту нагороду учням: А що буде нам? (Мф.19:27)? І в другому випадку, коли Господь виголошував учням пророцтво про зраду, муки і вбивство Сина Божого, учні, ідучи за Ним, дорогою міркували між собою, хто більший. Христос, що знав думки і чув таємні розмови їх, взяв тоді дитину, поставив її посеред них і, обнявши її, вказівкою на дитину докорив тим, хто сперечався про першість (Мк.9:31-37). Так само і під час останньої подорожі Господа в Єрусалим, коли Він ще вичерпніше говорив про Свої страждання, провіщаючи, що Син Людський буде виданий язичникам, і знущатимуться з Нього, і будуть бити Його, і обплюють Його, і вб’ють Його; і на третій день воскресне; і ось в цю священну і страшну мить, коли Господь слави провіщає Своє крайнє приниження, змій гордості знову піднімає свою голову і підштовхує двох з перших учнів на таке прохання, яке більше схоже на наругу над чесними і страшними страстями Господніми. Про цей останній випадок розповідає нинішнє євангельське читання.
21.04.2024Читати далі