Синаксар у Квітну неділю (неділю ваїй). Вхід Господній в Єрусалим.

В'їзд в Єрусалим. Друга половина XVI ст., с. Лихобора, Львівська обл.

 

Стихи: 

На безсловесну тварину возсів Той, що створив словом небеса, людей звільняючи від уподібнення тваринам.

У цей день ми святкуємо славний і пресвітлий празник ваїй (Квітної неділі) ось чому. Після воскресення Лазаря з мертвих численні, бачачи, що сталося, увірували в Христа; тому юдейське зборище затвердило вирок: вбити Христа і самого Лазаря. Ісус віддалився [1], уникаючи їх злоби, а вони вирішили неодмінно вбити Його у празник Пасхи, але деякий час було Йому дано уникнути цього. За шість днів до Пасхи, говорить євангелист Йоан, прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу, а сестра його Марія помазала миром ноги Христа (пор. Йо 12,1-3).

21.04.2019Читати далі

Синаксар у Лазареву суботу.

Стихи: 

Ти плачеш, Ісусе, – це від людської природи,
А друга воскрешаєш – Божественною (Твоєю) силою.

У цей день ми святкуємо воскресення святого праведного Лазаря Чотириденного, друга Христового. Він був по народженню юдей, за віросповіданням – фарисей, син фарисея Симона, як десь говориться, родом з Витанії. Коли ж Господь наш Ісус Христос звершував свій земний шлях заради спасення людського роду, Лазар став Його другом наступним чином. Оскільки Христос часто розмовляв з Симоном, бо і той очікував воскресення мертвих, і багато разів приходив в їх будинок, то Лазар разом з двома своїми сестрами, Мартою і Марією, полюбився Йому як рідний.

20.04.2019Читати далі

Житіє преподобної матері нашої Марії Єгипетської, що його написав святіший Софроній, патріарх Єрусалимський.

В одному з палестинських монастирів жив старець, прикрашений доброзвичайністю життя та розсудливістю слова. Ім’я того старця було Зосима. Він пройшов усі подвиги монашого життя і зберіг усі правила, що їх передали досконалі іноки. Те все чинячи, ніколи не минав він нагоди повчитися божественних слів, отож чи лягав, чи вставав, чи працював, чи їв – безперестанно співав Богові. Прийшовши змалечку в монастир, до п’ятдесяти трьох років добре подвизався в ньому. А тоді збентежили його помисли, буцім він у всьому вже досконалий і не треба, щоби хтось його повчав. Отож подумав він: «Чи є на землі монах, який міг би повчити мене для моєї користі або показав мені подвиги, яких я не звершував? Чи знайдеться в пустелі хтось, чиї діла перевершили б мої?»

Коли старець це подумав, з’явився йому ангел і прорік: «О Зосимо, подвизався ти добре, наскільки спроможна подвизатися людина, добре пройшов подвижницьке життя, та нема такої людини, що була б досконалою, бо подвиг, який чекає попереду і якого ти не знаєш, більший від того, що вже позаду. Щоб довідатися тобі, скільки є доріг до спасення, вийди зі своєї землі, як Авраам – преславний патріарх, та йди в монастир, що на річці Йордан».

13.04.2019Читати далі