Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних.

Ікона з Яблунева. Середина XVI ст. Львівський музей українського мистецтва.

Цей день є головний із свят на честь святих Ангелів. Він присвячений святому Архистратигу Михаїлу, начальнику воїнства небесного. За стародавніми переказами, сатана, колись світліший од усіх духів небесних і тому названий Люцифером, впав у самолюбство, гордість і злобу і спокусив багато інших духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих Ангелів. Михаїл та його Ангели вчинили змієві війну. І змій воював та його ангели, та не втримались. І вже не знайшлось їм місця на небі. І спинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені (Апокал,10, 7-9). Ангели прославляють Пресвяту Тройцю піснями "Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф! Повне небо і земля слави Твоєї!"

Ангели слідкують за кожною людиною. Про це свідчить Святе Писання. Патріарх Яків бачив Бога і Ангелів (Буття, 28, 12-15). Благословляючи своїх онуків, він сказав: "Ангел, що рятує мене від всього лихого, - нехай поблагословить цих юнаків" (Буття, 48, 16). Ангел Божий охороняв полки синів ізраїльських під час їх походу з Єгипту (Вихід, 14, 19). У псалмі 90 говориться: "Тебе зло не спіткає, і до намету твого удар не наблизиться, бо Своїм Ангелам Він наказав про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, - на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!".

21.11.2020Читати далі

Згадування чуда, що було від ікони Господа нашого Ісуса Христа ок. 765 г. (Місяця жовтня на 11-ий день).

У місті Вириті один християнин, живучи у хоромині поблизу жидівського соборища, мав ікону, а на ній було написано образ Господа нашого Ісуса Христа у людському єстві. Із часом купив собі дім інший — і відійшов із хоромини тієї, узявши своє, залишилася там тільки ікона Господня. І за промислом Божим поселився у тій хоромині жидовин, де була ікона Господня, і, занісши своє добро, жив у ній, але не бачив, що Господня ікона там стоїть. З часом закликав на обід іншого жидовина, свого друга, і, коли вони обідали, поглянув покликаний жидовин на стіну хоромини й побачив, що там стоїть Господня ікона, і рече до того, котрий покликав його: "Як ти, жидовином бувши, цю ікону в хоромині своїй тримаєш?" Жидовин, котрий там жив, почав присягати й клястися, кажучи, що досі її не бачив. Відійшов отой покликаний жидовин і обмовив друга свого перед своїми ієреями, кажучи, що він, той жидовин, має ікону Ісуса Назарянина в домі своїм. І сповнилися усі гніву, але тоді промовчали, оскільки був вечір. Назавтра зібрався численний народ жидівський, архієреї та старці, й прийшли у дім, де була ікона Господня. І, вскочивши в хоромину, знайшли Господню ікону, й винесли, і поставили посеред свого соборища, та й сказали: "Як батьки наші вчинили наругу над ним, так і ми учинимо цій іконі". І почали плювати на ікону й бити по образу лиця Ісуса Христового туди й сюди. А по тому мовили: "Чули ми, що на дереві прибили його батьки наші, учинімо ж і ми так само цій іконі". І взяли цвяхи, в образ рук та ніг його вбили і, поклавши на палицю губку із оцтом, приклали до образу вуст Господніх. По тому принесли списа і повеліли одному вдарити в ікону списом, тоді потекла кров і вода, і учинився великий страх в усіх жидах, котрі бачили це преславне чудо, і наповнилася посудина крові й води витеклої. Зібрали раду і сказали таке: "Приведімо сліпих, і кривих, і біснуватих, і помажемо їх цією кров'ю, а коли зціляться, маємо всі повірити Розіп'ятому, страх бо нас пойняв од чуда цього". І принесли одного хворого на ноги від народження, і коли помазали його кров'ю, котра текла від Христової ікони, тоді скочив кривий, і став цілком здоровий той чоловік. По тому привели сліпих, і ті, бувши помазані, прозріли, і велике число біснуватих очистилося через помазання кров'ю. Розголосилося це по всьому місті, і всі кинулися до невимовного того чуда, несучи своїх недужих, розслаблених та прокажених, сухих і тих, що повзали, — всі цільбу прийняли. Тоді весь народ жидівський, який там був, увірував у Господа нашого Ісуса Христа і, впавши перед образом ікони Господньої, заволали всі, кажучи зі слізьми: "Слава Тобі, Христе, Сине Божий, що такі твориш чудеса! Слава тобі Христе, якого батьки наші розіп'яли, але ми в Тебе віримо, прийми нас, що припадають до Тебе, Владико!" Всі ж із міста того жидове, мужі та жінки, та діти, прийшовши до єпископа, старанно його молили, щоб подав їм святе хрещення. Показали йому ікону Господню і кров та воду, які текли із неї, і звістили про всю, яку іконі тій святій учинили, наругу. Єпископ же, побачивши їх, що каються істинно, прийняв із радістю, і проздовж багатьох днів вірі їх святій навчивши, всіх хрестив із жінками та дітьми, і із соборища їхнього учинив церкву Господа нашого Ісуса Христа. Тоді була радість велика у тому місті не тільки між зцілених недужих, але й між невірних жидів, що охрестилися і прийняли святу віру через чудо, яке сталося від ікони Господньої. Через це хай кожен творить вірою та любов'ю поклоніння святим іконам у честь і славу образові іпостасі Божої, який постав ув образі людському, Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж із Богом Отцем та Святим Духом хай буде від усіх поклоніння навіки віків. Амінь.

25.10.2020Читати далі

Поради оптинських старців християнам, які живуть у світі.

Поради преподобного Льва (Наголкіна)

Намагайся більше слухати себе, а не аналізувати діла, вчинки і поводження з тобою інших, якщо ж ти не бачиш в них любові, то це тому, що ти сам в собі любові не маєш.

Де покора, там і простота, а ця Божа галузь не випробує установ Божих.

Бог не нехтує молитвами, але прохання їх іноді не виконує тільки для того, щоб за Божественним Своїм наміром все влаштувати краще. Що би було, якби Бог — Всезнавець — досконало виконував наші бажання? Я думаю, хоча не стверджую, що всі земнородні загинули б.

Ті, хто живуть без уваги до самих себе, ніколи не удостояться відвідин благодаті.

Коли не маєте спокою — знайте, що не маєте в собі смирення. Це Господь виявив такими словами, які разом з тим показують, де шукати спокою. Він сказав: Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. (Мт. 11, 29).

23.10.2020Читати далі

Слово на Різдво Пресвятої Богородиці святителя Андрея, Архиєпископа Критського.

Нинішнє свято є для нас початком свят. Будучи межею закону і переміни, воно стає також дверима до благодаті та істини. Воно може ще називатися середнім і останнім. Його початок – закінчення закону; середина – з’єднання крайніх точок, кінець – одкровення істини. «Мета бо закону – Христос» (Рм 10,4), Який, звільняючи нас від букви, приводить до духу. Тут кінець (закону): тому що Законодавець, звершив все, змінив букву на дух і все об’єднав в собі (пор. Еф 1,10), оживляючи закон благодаттю: благодать прийняла закон під своє панування, а закон підкорився благодаті, так що властивості закону і благодаті не зазнали взаємного змішання, а тільки тяжке, рабське і служебне (у законі), божественною силою перемінилося на легке і вільне (в благодаті), щоб ми – як говорить Апостол, - не були підневолені первнями світу (Гл 4,3) і не перебували під рабським ярмом букви закону. Ось вершина Христових до нас добродійств! Ось одкровення таємниці! Ось обоження прийнятого людства – як плід спустошення Богочоловіка.

21.09.2020Читати далі

Начало Індикта, тобто Нового літургійного року.

Літургійний рік звемо також церковним, бо в ньому міститься церковний календар, який у дечому збігається, а в дечому відрізняється від світського календарного року. Церковний рік нашої Східної Церкви відрізняється тим, що не починається тоді, коли світський, тобто 1 січня. Його початком, що зветься також початком індикту, є 1 вересня. Це значить, що повний круг нашого церковно-літургійного року триває від 1 вересня до 31 серпня. Що значить індикт? Слово “індикт”, з латинської “indicto”, дослівно означає проголошення або податок. Це був едикт римських цісарів, в якому з метою збирання податків містився наказ через деякий час проводити оцінку земельних маєтків громадян держави. Такі едикти почали з’являтися за цісаря Діоклетіяна (284-305) від 297 року по Христі, спочатку що п’ять, а відтак що п’ятнадцять літ. З часом слово “індикт” почало позначати не тільки цісарський наказ, але й період п’ятнадцятилітнього циклу і також його перший день. Спо чатку індикт використовували тільки з метою збирання податків, але з часом він стає також вихідною точкою на позначення різних дат із громадського життя. Цей фінансовий рік не збігався з астрономічним, який від реформи Юлія Цезаря в 46 році до Христа починався 1 січня. Першим днем індикту було 23 вересня, бо це була дата уродин цісаря Августа, а за цісаря Костянтина Великого (306-337) — 1 вересня. Отці Першого Вселенського Собору в Нікеї у 325 році прийняли дату 1 вересня за початок Нового церковного року. Це залишилося у Східній Церкві аж до сьогодні. Латинська Церква починає літургійний рік першою неділею адвенту, тобто різдвяного посту. Індикт, про який йшла мова, — бо були ще й инші індикти, — називають візантійським, константинопольським, або також Костянтиновим. Він діяв у всьому римському цісарстві, за винятком Єгипту. Цісар Юстиніян І (527-565) зобов’язав датувати усі легальні документи відповідно до індикту. Римська Церква за папи Пелагія II (579-590) прийняла індикт для датування документів і щойно в 1097 р. його скасувала. Коли 1 вересня стало одночасно початком церковного року або, як сказано в церковному календарі, початком “нового літа”, то воно стало і церковним святом, тобто днем, що має окрему богослужбу. Наша Церква в цей день згадує подію з життя Ісуса Христа, коли Він прийшов до божниці в Назареті і прочитав слова пророка Ісаї: “Господній Дух на мені, бо він мене помазав… оповістити рік Господній сприятливий” (Лк. 4, 18-19). Немає точних свідчень, коли початок індикту став церковним святом, але воно вже існувало у VIII сторіччі.

14.09.2020Читати далі

Волинянин Петро Ратенський: митрополит, іконописець, чудотворець.

Автори «житій» і літописці називають святителя Петра «великим із святителів», «дивним», «святим чудотворцем», «угодником Божим», «блаженним», «істинним пастирем». Руська церква зачислила його до сонму святих предстоятелів Руської землі, і руські люди присяглися його ім’ям уже в XIV ст.». Пам’ять святителя Петра, митрополита Київського і всієї Русі вшановується 3 січня (21 грудня за ст. ст.). Перенесення мощей б вересня (24 серпня за ст. ст.). – Ред.

У ліку днів нового 2017 року православний церковний календар щодня відслідковує найважливіші події, вшановує пам'ять видатних особистостей та їхні діяння у розбудові церкви. Щороку 3 січня вшановується преставлення святителя Петра, митрополита Київського і Московського, чудотворця – постаті дуже непересічної та його діянь, які становлять неабиякий інтерес для сучасників в аналізі історії України і Росії. В літописі становлення православної церкви волинянину Петру Ратенському приділено велику увагу як одному з її головних будівничих – спочатку як митрополиту Київському, потім як першому митрополиту Московському і усієї Русі.

Мощі святого Петра досі перебувають у Кремлі, а за його заслуги жителі Москви проголосили волинянина своїм небесним покровителем. На жаль, на Волинському Поліссі ім’я його повите забуттям, котре коріниться у незнанні власної історії.

06.09.2020Читати далі

Житіє і чуда святого славного пророка Іллі (Із Божественного Писання книг першої і другої Царських зібране скорочено і з Метафраста та інших).

Боговидця і ревнителя славного Бога, царів беззаконних викривача, який наставляв людей, що відступили від Бога, карав брехливих пророків, дивного чудотворця, якому стихії корилися, його ж небо слухало, великого угодника Божого, який досі в тілі перебуває і перед Другим Христовим Пришестям має прийти, Іллі святого житіє почати хочемо. Замість передмови коротко викладемо діяння, які перед тим були, задля яснішого виявлення його ревности, якою поревнував за Господом Богом. Від початку вибрані Божі люди, які до дванадцяти племен із дванадцяти синів Ізраїлевих примножилися, всі були нероздільні між собою, мали одну раду, одним вождем були керовані, починаючи від Мойсея та Ісуса Навина й інших суддів ізраїльських аж до царів Давида і Соломона.

01.08.2020Читати далі

Слово блаженного Августина, єпископа Іппонського, в день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

Апостоли Петро і Павло. Ікона Візантія XVI ст. ГТГ

В сьогоднішній день Свята Церква благочестиво згадує страждання святих славних і всехвальних апостолів Петра і Павла.

Святий Петро, ревний послідовник Ісуса Христа, за своє високе визнання Його Божества: Ти – Христос, Бога живого син! – удостоївся від Спасителя почути у відповідь: Щасливий ти, Симоне ... Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (Petrus), і на цьому камені (petra) збудую мою Церкву (Мт 16, 16-18). На цьому камені (petra), на тому, що ти сказав: Ти – Христос, Бога живого син! – на цьому твоєму визнанні створю Церкву мою. Бо ти – Петро: від «каменя» (petra) Петро (Petrus), а не від Петра (Petrus) «камінь» (petra), точно так, як від Христа християнин, а не від християнина Христос.

Хочете знати, від якого «каменя» (petra) апостол Петро (Petrus) так названий? – Послухайте апостола Павла: Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, – каже апостол Христовий, – що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море, що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі, що всі їли ту саму духовну страву, що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі – скеля ж був Христос (1 Кр 10, 1-4). Ось від якого «Каменя» Петро!

12.07.2020Читати далі

День пам’яті 222 мучеників, які постраждали в Китаї на межі XIX і XX століть.

Китайські новомученики, канонізовані РПЦ.

Китайські новомученики православні китайці, які загинули під час заколоту іхетуаней («боксерів») в Пекіні. Ще за наказом Петра Першого в Пекін була направлена Російська духовна місія. Проповідь російських місіонерів настільки захопила китайців, що до початку XX століття православна громада в Пекіні налічувала кілька сотень людей. І всі вони прийняли мученицьку смерть в ході повстання іхетуаней проти іноземного втручання в економіку, внутрішню політику і релігійне життя Китаю. Влітку 1900 року учасники програми «боксерського повстання» в Китаї проголосили своєю метою боротьбу з іноземним впливом в країні, в якості одного з гасел висунувши війну з християнською Церквою і зверненими в християнство китайцями. Як стверджується, члени таємного «суспільства гармонії і справедливості» кит. «Іхетуань» (義和團) вірили, що як тільки вони знищать всіх християн, Китай стане наймогутнішою імперією в Азії. За інших думок, боротьба з християнством була фактично бунтом проти колоніалізму, поєднуючись з погромами телеграфних ліній, залізниць і антіманьчжурской виступами.

24.06.2020Читати далі

Синаксар у неділю Всіх Святих.

Стихи:
Господа нашого друзів всіх прославлю я. 
А всякий, хто бажає, нехай вступить у їх сонм.

У цей день, в неділю першу по П’ятдесятниці, здійснюємо святкування всім святим по всій вселенній – в Азії, Лівії та Європі, на півночі і півдні. Сьогоднішнє свято Божественні отці визначили звершувати після сходження Всесвятого Духа, якби вказуючи, що все це здійснене через апостолів Його пришестям, яке умудрило і просвітило тих, що походять від нашого змішання, повернувши їм [колишню гідність людини] для заповнення відпалого ангельського чину, і через Христа до Бога привело: одних – мучеництвом і кров’ю, інших – доброчесним життям і звичаями.

14.06.2020Читати далі