Святитель Іоан Шанхайський і Сан-Францизький народився 4 червня 1896 року у родовому маєтку своїх батьків, містечку Адамівка Ізюмського повіту Харківської губернії у відомій козацько-старшинській дворянській православній родині Максимовичів. При народженні отримав ім'я Михайло на честь архистратига Михаїла.
З цього роду вийшло чимало відомих діячів. Зокрема, його дядько М. Максимович – перший ректор Київського університету. До цього ж роду належав і відомий церковний діяч XVIII століття митрополит святий Іоан Тобольський. Саме батьки змалечку сприяли духовному розвитку хлопця, який ріс надзвичайно релігійним. Максимовичі мали літню садибу в селі Гола Долина неподалік Святогорського монастиря і дуже часто відвідували служби Божі.
У 11 років Михайла відправили до Полтави в кадетський корпус (колись тут вчився його батько). Він залишався тихим і релігійним, зовсім не був схожий на солдата. Втім, вчився хлопець дуже добре, всі предмети йому подобались, крім фізичної підготовки.
02.07.2023Читати далі
Якщо людина не переповниться глибоким смиренням, лагідністю, самоприменшенням і покірністю Богові, як їй спастись? Як спастись безбожникові і грішнику, якщо й праведник ледь спасається? Не збирається вода на високих прямовисних скелях, але збирається у місцях низьких, рівних і заглиблених. І благодать Божа не спочиває на людях гордих, котрі підносять себе і противляться Богові, але на смиренних і лагідних, хто поглибив душу свою смиренням і лагідністю, самоприменшенням перед величчю Божою і покірністю волі Божій.
Коли хвороба висушить прищеплену лозу, що її турботливо і довго вирощував виноградар, то він відрізає її і кидає у вогонь, а на її місце пересаджує і прищеплює дику.
Коли сини, забувши всю батьківську любов, повстануть проти батька, що зробить тоді батько? Вижене синів з дому і замість них всиновить наймитів своїх.
01.07.2023Читати далі
З усіх людей на землі найбільшу відповідальність перед Богом несе людина, що називається християнином. Бо християнину Бог найбільше дав, але з нього найбільше й спитає. Народам, які віддалилися від первинного одкровення Божого, Бог залишив природу і розум: природу в якості книги і розум в якості путівника по цій книзі. Християнам же, разом з природою і розумом, повернене первісне одкровення Боже і дане нове одкровення істини через Господа нашого Ісуса Христа. До того ж у християн є і Церква, хранителька, тлумачниця і путівниця обох цих одкровень; і, нарешті, у християн є сила Духа Святого, що з самого початку животворить і наставляє Церкву. І, таким чином, в той час, як нехристияни володіють одним-єдиним талантом – розумом, котрий ними керує і вчить за книгою природи, християни мають п’ять талантів: розум, старозавітнє одкровення, новозавітнє одкровення, Церкву і силу Духа Святого. Коли матеріаліст входить в природу, щоб читати її і тлумачити, перед ним горить тільки одна свіча: розум; коли іудей входить в природу, щоб читати її і тлумачити, перед ним горять дві свічі: розум і старозавітнє одкровення; а коли християнин входить в природу, щоб читати її і тлумачити, перед ним горять п’ять свічок: розум, старозавітнє одкровення, новозавітнє одкровення, Церква і сила Духа Святого. Хто ж повинен краще бачити і ясніше читати: людина з однією свічею, людина з двома свічами, чи людина з п’ятьма свічами? Безсумнівно, кожна з них якоюсь мірою зможе читати, і ще більш безсумнівно, що людина з п’ятьма свічами зможе побачити далі і читати ясніше, ніж перші двоє. Якщо у того, хто має п’ять свічок, ці свічки погаснуть, він опиниться у більшому мороці, ніж той, у котрого погасла одна-єдина свічка. Бо коли в одній і тій же темряві опиняться двоє людей, темніше буде в очах того, хто зайшов у темряву з більшого світла. Ті, хто йдуть з однією–єдиною свічкою, тобто, з чистим і незатьмареним розумом своїм, можуть пробитися крізь темну ущелину цього життя до великого світла Божого, однак, значно легше зробити це тим, перед котрими сяє свічник з п’ятьма свічами. І якщо ті, хто йде з однією свічкою, збившись з дороги і заблудившись у темряві, не мають виправдання (Рим.1:20), то як виправдатися перед Богом тим, хто отримав від Нього п’ять свічок, та все ж звернули з шляху і заблукали у темряві? Воістину, з усіх людей на землі найбільшу відповідальність перед Богом несе людина, що називається християнином.
25.06.2023Читати далі
Стихи:
Господа нашого друзів всіх прославлю я.
А всякий, хто бажає, нехай вступить у їх сонм.
У цей день, в неділю першу по П’ятдесятниці, здійснюємо святкування всім святим по всій вселенній – в Азії, Лівії та Європі, на півночі і півдні. Сьогоднішнє свято Божественні отці визначили звершувати після сходження Всесвятого Духа, якби вказуючи, що все це здійснене через апостолів Його пришестям, яке умудрило і просвітило тих, що походять від нашого змішання, повернувши їм [колишню гідність людини] для заповнення відпалого ангельського чину, і через Христа до Бога привело: одних – мучеництвом і кров’ю, інших – доброчесним життям і звичаями.
10.06.2023Читати далі
Чи посилає господар дому слугу за вівцями, не нагодувавши його?
Чи посилає батько сина на оранку без плуга і волів?
Чи посилає воєвода воїна у бій без зброї?
Не посилає.
І Бог не посилає у світ цей слуг Своїх, синів Своїх, воїнів Своїх, не наситивши їх, не забезпечивши і не озброївши. Люди не мудріші і не милостивіші за Бога – далеко не так! А якщо і вони вміють забезпечувати своїх посланців необхідним, Бог тим більше зуміє забезпечити необхідним Своїх.
Про те, що Бог щедро подає Свою благодать тим, хто робить Його діло, найочевидніше свідчить приклад святих апостолів. Те, що дванадцять чоловік простого походження і ремесла, без війська і багатства, без земного блиску і сили, змогли залишити свої домівки і рідних і вирушити у світ проповідувати Христове Євангеліє, щось цілком нове і протилежне всьому тому, що світ доти вважав істиною і благом, - не може бути пояснене нічим, крім Божої допомоги. А сміливість постати проти хибної вченості найученіших, згубного багатства найбагатших і жорстокої влади найсильніших світу цього – як би прості рибалки посміли і зуміли це зробити, якби Бог не живив їх Своєю мудрістю, не захищав Своєю силою і не озброював Своєю зброєю? І, крім того, вони з безстрашністю і витривалістю перетерпіли нечувані муки і приниження, які не описати: їх мучили і люди, і природні стихії; їх заковували в ланцюги; їх переслідували насмішками і закидували камінням; їх морили голодом у темницях; в кайданах їх перевозили бурхливими морями з одного краю землі на інший; їх кидали диким звірям, їх усікали і розпинали; вони, дванадцять рибалок, бачили весь світ до зубів озброєним проти них – і воістину, о, воістину, вони не могли не мати якоїсь непереможної таємничої допомоги, якоїсь поживи, котра не кладеться у вуста, але живить, якоїсь зброї, яку не тримають в руках і яку не видно для війська ворожого. Схвилювавши весь світ нечуваною проповіддю про воскреслого Христа, про Бога, що явився людям у плоті і знову вознісся у Своє Небесне Царство, і посіявши насіння нової віри, нового життя, нового творіння, вони пішли із світу цього. Але саме тоді земля почала запалюватися від них: від їх насіння, від їх слів, від слідів їх ніг. Народи, що гнали їх, розсіялися по світу; імперії, що противилися їм, безсило обернулися на порох; доми, що їх не прийняли, перетворилися на руїни; вельможі і мудреці, що мучили їх, пережили ганьбу і відчай і померли жахливою смертю. А насіння їх зійшло і розцвіло; Церква постала з їх крові, на руїнах насильницьких і брехливих людських творінь; а хто прийняв їх – прославились; хто повірив їм і пішов за ними – спаслись. О, як щедро живить Господь Своїх посланців! Як розкішно наділяє Своїх вірних синів! Як, наче добрий воєвода, озброює Своїх воїнів!
10.06.2023Читати далі
Коли насіння посіяне, має зійти на нього сила тепла і світла, щоб воно проросло. Коли дерево посаджене, має прийти сила вітру, щоб зміцнити його. Коли господар дому збудує дім, він черпає силу в молитві, щоб освятити його.
Господь наш Ісус Христос посіяв на ниві цього світу найдобірніше насіння. Мала зійти сила Духа Святого, щоб зігріти і освітити насіння це, щоб росло воно успішно.
Бог Син посадив на дикому полі смерті дерево життя. Мав налетіти потужний вихор Бога Духа Святого, щоб зміцнити дерево життя. Предвічна Премудрість Божа створила Собі будинки з вибраних душ людських. І Дух сили і святості Божої мав зійти на будинки ці і освятити їх.
Божественний Наречений вибрав Собі Наречену, Церкву чистих душ, і Дух вічної радості мав зійти, щоб обручити небо з землею і зодягнути Наречену в одяг шлюбний. Все здійснилося так, як і було пророковано. Дух Святий був обіцяний, і Дух Святий зійшов. Хто міг обіцяти зішестя на землю Духа Всесильного, крім Того, Хто знав, що Дух Цей послухає Його і зійде? А по відношенню до кого міг Дух Всесильний виявити такий швидкий Свій послух, як не по відношенню до Того, до Кого Він мав досконалу любов? О, яка ж досконала любов, завжди готова на досконалий послух! Адже досконала любов не може бути досконало виражена інакше, ніж у досконалому послуху.
04.06.2023Читати далі
Уявіть собі, що ви бачите учнів якогось учителя, про котрого ніколи нічого не чули; бачите, що вони лагідні, тверезо мислять, мудрі, працелюбні, слухняні і сповнені усяких чеснот під сонцем. Що ви подумаєте про їх учителя? Безумовно, найкраще, що взагалі можна думати про вчителя.
Чи уявіть собі, що ви бачите воїнів якогось воєначальника, ім’я котрого вам ледь знайоме; бачите, що вони кмітливі, хоробрі, дисципліновані, відзначаються почуттям товариськості і готовністю до самопожертви. Як ви відгукнетеся про їх воєначальника? Звісно, з найбільшою похвалою і захопленням.
Чи уявіть собі, що вам запропонували якісь фрукти, що їх ви ніколи в житті не куштували і не бачили; вони чудові зовні, мають надзвичайний смак і дивовижний аромат. Ви запитаєте, з якого дерева ці чудові плоди. І навіть якщо ви ніколи не чули про таке дерево, ви будете вважати його найкращим деревом на світі і віддасте йому усіляку хвалу і славу.
Отже, побачивши добрих учнів, ви й учителя їх будете вважати добрим. Побачивши добрих воїнів, ви й воєводу їх будете вважати добрим. І побачивши добрі плоди, ви й дерево будете вважати добрим. Бо усяке дерево пізнається по плоду своєму (Лк.6:44). Добре дерево не приносить поганих плодів, і погане дерево не приносить добрих плодів. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків? (Мф.7:16)? Ні; як і з виноградної лози не збирають терену, і з фіґи – реп’яхів. Дерево добре приносить плоди добрі, а дерево погане – плоди погані. Це настільки очевидно для кожного, що не потребує доказів. Такими очевидними прикладами з життя природи Господь наш Ісус Христос користувався, щоб зробити для людей очевидними духовні і моральні істини. Бо природа взагалі служить найкращим відображенням душевного життя людей.
28.05.2023Читати далі
Стихи:
Світил обраних собор:
Світловидні, просвітіть думки мої.
Стихи:
Арій, що Сина назвав чужим сущності Отчій,
Сам став відкинутий і чужий славі Божій.
У цей день, в неділю сьому після Пасхи, святкуємо пам’ять першого собору, що був у Нікеї, і згадуємо трьохсот вісімнадцять Богоносних отців з наступних причин.
Оскільки Господь Ісус Христос, прийнявши нашу плоть, невимовним чином виконав весь задум щодо нас і повернувся до Престолу Отця, то святі мужі, бажаючи показати, що Син Божий воістину став Людиною, що досконала Людина і одночасно Бог вознісся і сів по правиці величі Отця в вишніх, і що цей собор святих отців таким Його проголосив та ісповідував, що Він має одну сутність з Отцем і почитається з Ним нарівні, – встановили після славного Вознесення нинішнє свято, як би збільшуючи тим самим зібрання стількох отців, які це проповідують: у плоті істинного Бога, Який вознісся, і в плоті ж досконалу Людину.
Собор цей відбувся за імператора Константина Великого, двадцятого року його царювання. Після припинення гонінь [1] він править спершу в Римі, а потім, у 5838 році від створення світу творить всеславний град, названий його ім’ям – Константинополь.
Тоді-то і почалися події, пов’язані з Арієм. Цей Арій походив з Лівії. Прибувши в Олександрію, він був рукоположений в диякони священномучеником Петром Олександрійським і почав з тих пір, нібито протиставляючи себе нечестивому Савелію [2] (який стверджував, що в Божестві одна Особа і одна Іпостась, і Воно [Божество] іноді Отцем виявляється, іноді Сином, іноді Духом Святим), хулити Сина Божого, називаючи Його творінням, створеним з несущого і далеким від Божественного достоїнства, Який Премудрістю і Словом Бога називається в переносному значенні.
27.05.2023Читати далі
Коли ластівкам починає не вистачати їжі і коли наближаються холоди, тоді вони вирушають в теплі краї, краї, багаті сонячним світлом і їжею. Попереду летить одна з ластівок, розсікаючи повітря і прокладаючи шлях, а за нею уся зграя.
Коли закінчиться їжа для душі нашої у цьому матеріальному світі і коли наблизиться холод смертельний – о, чи є така ластівка, котра поведе нас у теплі краї, багаті теплом і їжею духовною? Чи є такий край? Чи є така ластівка?
Поза Церквою Христовою ніхто не зможе дати вам достовірної відповіді на це питання. Тільки Церква знає це, і знає достовірно. Вона бачила Райський край цей, за яким душа наша нудьгує у крижаній сутіні цього буття на землі. Вона бачила і Цю благословенну Ластівку, Котра першою піднеслася у цей бажаний край, розсікаючи Своїми сильними крилами темну і важку атмосферу між небом і землею, і прокладаючи за Собою шлях для зграї. Крім цього, Церква на землі може розповідати вам і про незліченну зграю ластівок, які вирушили за Тією, Першою Ластівкою, і відлетіли за Нею у землю благу, щедру на всяке добро, у землю вічної весни.
25.05.2023Читати далі
Стихи:
Сівши праворуч Отця, Превічне Слово,
Віру найміцнішу Ти учням, подав.
У цей день, четвер шостої седмиці після Пасхи, святкуємо Вознесення Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Оскільки Господь, перебуваючи перед своїми стражданнями з учнями, обіцяв їм пришестя Всесвятого Духа і казав: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде (Йо 16,7), і ще: Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду (Йо 16,13), то після востання з мертвих являвся їм сорок днів не постійно, але час від часу, розділяючи з ними їжу й пиття та представляючи воскресення найдостовірнішим ділом.
Нарешті, возвістивши про Царство Боже, повелів їм не відлучатися з Єрусалиму, але, перебуваючи там, очікувати пришестя Всесвятого Духа, щоб хреститися і від Нього, бо раніше вони були хрещені одною лише водою від Йоана Предтечі, хоча Епіфаній Кіпрський і розповідав згодом, що Йоан Богослов хрестив Богородицю, а Петро і той же Йоан – інших апостолів.
Залишатися ж в Єрусалимі повелів для того, щоб проповідь благовісті спершу утвердилась там, і апостоли, переходячи в інші міста, не були з легкістю оскаржені як брехуни, а ще тому що належало їм, немов би воїнам, запастися тут зброєю Духа і опісля вийти на битву з ворогами Христа. Але коли настав час Вознесення, Він виводить їх на Оливну гору (яка називається так тому, що там насаджено безліч оливкових дерев) і розмовляє з ними про сповіщення про Нього всім кінцям землі і про нескінченне Його Царство в майбутньому. А оскільки бачив, що і вони в присутності Пречистої Його Матері мають намір запитувати про те, що має бути, приставляє до них ангелів, які вияснять [прийдешнє Його] сходження на небо.
25.05.2023Читати далі
