Синаксар у суботу п’ятої седмиці Великого посту, Похвала Пресвятої Богородиці (субота Акафістова).

Клацніть щоб збільшити ікону

Стихи:
Все місто вдячно хвалить піснею безупинною
Невтомну Захисницю у боях.

У цей день [суботу п’ятої седмиці Великого посту]  ми співаємо акафіст (несідальний піснеспів) Пресвятої Владичиці нашої Богородиці з наступних причин. У роки самодержавного правління у Візантії імператора Іраклія [1] перський цар Хозрой [2], бачачи, що грецька держава ослаблена після царювання тирана Фоки [3], послав одного зі своїх воєвод, на ім’я Сарвар, з багатотисячним військом, щоб підкорити собі всі східні провінції імперії. Хозрой намагався зробити це і раніше, погубивши близько ста тисяч християн, яких юдеї викуповували у нього і вбивали.

03.04.2020Читати далі

Синаксар у четвер п’ятої седмиці Великого посту. «Стояння Марії Єгипетської».

Стихи:

Подай, Христе мій, образи покаяння;
Тим, що нині співають Тобі Великий Канон.

У цей день, згідно з давнім переданням, співаємо службу Великого Канону. Цей Канон справді найбільший серед усіх канонів. Його уклав і записав святий отець наш Андрей, архиєпископ Критський, якого називають ще і Єрусалимським. Насправді він походив із Дамаску.

31.03.2020Читати далі

Синаксар у Неділю четверту Великого посту. Преподобного Йоана Ліствичника.

Стихи:
Хоча і тілом живий, але помер (для світу) Йоан;
І вічно живий (душею) (він, що) померлий, бездиханний.
Залишивши «Ліствицю» (з тридцяти щаблів),
він показав нам шлях своїх же сходжень:
адже помер Йоан в тридцятий день (весняний).

29.03.2020Читати далі

Синаксар у Неділю третю Великого посту.

Стихи: 
Нехай вся земля поклониться Хресту,
Через який зрозуміла слова про поклоніння Тобі.

У цей день, в третю Неділю посту, ми святкуємо поклоніння Чесному і Животворящому Хресту з наступних причин. Так як під час сорокаденного посту і ми деяким чином розпинаємося, умертвляючи пристрасті, і відчуваємо гіркоту, сумуючи і знемагаючи, то і ставиться перед нами Чесний і Животворящий Хрест, як той, що прохолоджує і зміцнює нас, що нагадує нам про страждання Господа нашого Ісуса Христа і що потішає нас: якщо Бог наш розп’явся заради нас, то скільки ж нам личить робити заради Нього, – полегшує наші труди поданням і спогадом скорбот Владики та надією на славу Хреста.

21.03.2020Читати далі

Синаксар у Неділю другу Великого посту. Святителя Григорія Палами, архиєпископа Солунського.

Стихи:
Нині великого істинно проповідника світла пресвітлого
До світла незахідного приводить Джерело світла.

Сей син Божественного і невечірнього Світла, дійсно істинний Божий чоловік і чудовий слуга та служитель Божий, був родом з Царгорода і мав благородних та благочестивих батьків. Він намагався прикрасити чеснотою і вченням не тільки зовнішню і чуттєву людину, але особливо внутрішню і невидиму. Коли він був ще дуже юний, батько помер; мати ж і його, і всіх його братів та сестер, виховувала в строгості і вчила заповідям та Священному Писанню, а також посилала до вчителів, щоб він гарненько навчився від них і світської премудрості. Завдяки природним даруванням і старанності в навчанні він незабаром вивчив всі філософські науки.

16.03.2020Читати далі

Синаксар у Неділю першу Великого посту. Торжество Православ’я.

У цей день, в першу Неділю святого посту, Церквою прийнято святкувати відновлення почитання святих і чесних ікон, звершене царем Михаїлом та його матір’ю, блаженною царицею Теодорою, а також святим патріархом Константинопільським Методієм. Історія ж така.

Коли Лев Ісаврянин [1], який був свинопасом і погоничем ослів, за допустом Божим захопив царську владу, був покликаний до нього святитель Герман, який прийняв тоді управління Церквою, і почув: «Мені здається, владико, ікони нічим не відрізняються від ідолів, тому накажи якомога швидше прибрати їх. Якщо це справжні образи святих, треба їх повісити вище, щоб ми, що валяємося в гріхах, не оскверняли їх, весь час цілуючи». Але патріарх відкидав всі ці нечестя царя, говорячи: «Чи не ти, о царю, і є той, хто колись, за пророцтвом, принесе гоніння на святі ікони, кому на ім’я Конон?» Він відповів: «І я був названий так у дитинстві».

07.03.2020Читати далі

Слово на Стрітення Господнє святителя Фотія, митрополита Київського і всієї Руси (1431).

Коли минув час очищення Богородиці, за законом Мойсея Вона понесла Його в Єрусалим, шобпоставити Його перед Господом як і написано в законі Господньому. І був там Симеон – людина праведна й благочестива. Йому було обіцяно від Духа Святого не бачити смерті до того часу, поки не побачить Христа Господнього. І прийшов він за велінням Духа Святого до храму, а коли принесла Мати Дитя Ісуса щоб виконати все за законним звичаєм, – узяв Його на руку свою благословляючи Бога, сказав: «Нині відпускаєш раба Твого Владико, як і сказав Ти, з миром» (Лк 2, 22-29).

Хто розповість про сили Господні, які довелося чути, складе всі подяки Йому (Пс. 105, 2). Тому, Хто тримає в руках Своїх землю, Хто вміщує в Собі безодню розуму й премудрості, висловлену його устами? Хай же радіє сьогодні Адам із Симеоном, промовляючи до Христа «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, як і сказав Ти, з миром; нині звільняєш мене від вічного тягаря, нині визволяєш мене від тліну нині рятуєш мене від смерті, нині звільняєш мене від скорботи

15.02.2020Читати далі

Синаксар на Хрещення Господнє святого отця нашого Івана Золотоустого.

Хрещення, сер. 16 ст., Калуш, НХМУ

Господь наш Ісус Христос після свого з Єгипту повернення був у Галилеї, у граді своєму Назареті, де ж був вихований, таївши перед людьми Божества свого силу і премудрість до тридцяти років: замолодим-бо вважався серед юдеїв той, кому було менше тридцяти років, щоб сан учительський чи священичий отримати, через те і Христос до стількох років Своєї проповіді не починав ані не являв себе Сином Божим і Великим Архиєреєм, що Небеса пройшов, аж поки років Його число сповнилося. Жив-бо в Назареті з Пречистою Матір’ю своєю, спершу при названому батькові своєму Йосипу, теслі, поки той живий був, з ним же і трудився у теслярстві. Коли ж той помер, сам рукоділлям тим займався, їжу з праці рук своїх собі і Пречистій Богоматері добуваючи, щоб нас навчити не лінуватися ані задурно хліб не їсти.

19.01.2020Читати далі

Слово Святителя Амвросія Медіоланського про те, як потрібно зустрічати день Різдва Христового.

Різдво Христове. Ікона з Трушевич. сер. 16 ст.

Вам відомо, яка велика радість, і яке багаточисленне буває зібрання народу в той день, коли святкують народження царя земного. Як вожді і начальники, так всі воїни, одягнувшись у шовкові одежі, підперезані дорогими, золотом сяючими, поясами, поспішають тоді в блискучій пишноті постати перед своїм царем. Бо вони знають, що радість царя збільшиться, коли він побачить особливу красу їх оздоблення, і що він тим більше веселитиметься, чим більше вони виявлять старання під час його торжества (цар, як людина, не дивиться на серце і судить про відношення до себе по одній лише зовнішності: і тому, хто більше любить царя, той і одягається тоді в ясновельможні одежі).

06.01.2020Читати далі