
Стихи:
Сівши праворуч Отця, Превічне Слово,
Віру найміцнішу Ти учням, подав.
У цей день, четвер шостої седмиці після Пасхи, святкуємо Вознесення Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Оскільки Господь, перебуваючи перед своїми стражданнями з учнями, обіцяв їм пришестя Всесвятого Духа і казав: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде (Йо 16,7), і ще: Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду (Йо 16,13), то після востання з мертвих являвся їм сорок днів не постійно, але час від часу, розділяючи з ними їжу й пиття та представляючи воскресення найдостовірнішим ділом.
25.06.2023Читати далі

Коли ластівкам починає не вистачати їжі і коли наближаються холоди, тоді вони вирушають в теплі краї, краї, багаті сонячним світлом і їжею. Попереду летить одна з ластівок, розсікаючи повітря і прокладаючи шлях, а за нею уся зграя.
Коли закінчиться їжа для душі нашої у цьому матеріальному світі і коли наблизиться холод смертельний – о, чи є така ластівка, котра поведе нас у теплі краї, багаті теплом і їжею духовною? Чи є такий край? Чи є така ластівка?
Поза Церквою Христовою ніхто не зможе дати вам достовірної відповіді на це питання. Тільки Церква знає це, і знає достовірно. Вона бачила Райський край цей, за яким душа наша нудьгує у крижаній сутіні цього буття на землі. Вона бачила і Цю благословенну Ластівку, Котра першою піднеслася у цей бажаний край, розсікаючи Своїми сильними крилами темну і важку атмосферу між небом і землею, і прокладаючи за Собою шлях для зграї. Крім цього, Церква на землі може розповідати вам і про незліченну зграю ластівок, які вирушили за Тією, Першою Ластівкою, і відлетіли за Нею у землю благу, щедру на всяке добро, у землю вічної весни.
25.05.2023Читати далі

Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем (Пс. 41:2,3)? Це не вигук якогось бідняка чи простака, у котрого не було можливості напоїти свою душу мудрістю людською, мирськими знаннями і вміннями, філософією і мистецтвом, дослідженням тонких ниток, з яких зіткане життя людини і життя природи. Ні, це натхненно і з болем вигукує цар, багатий багатством мирським, з геніальним розумом, винятково співчутливим серцем, сильною і діяльною волею. Напоївши душу свою всім тим, чого невільна душе бажає у світі цьому, цар Давид раптово відчув: його духовна спрага не лише не втамована, але й посилилась до такої міри, що й весь цей матеріальний всесвіт не міг би її втамувати. Тоді він відчув себе у світі цьому як у землі пустельній і вимученій без води (Пс.62:2) і вигукнув до Бога як Єдиного Джерела безсмертного пиття, бажаного для розумної душі, що прокинулася: спрагла душа моя Бога Кріпкого, Живого.
Не треба доводити ні того, що тілесна їжа не може наситити душу людську, ні того, що тілесне питво не може її напоїти. Але навіть весь той дух життя, котрий сяє в усіх творіннях, оживляючи і гармонізуючи їх, не здатен наситити і напоїти душу.
14.05.2023Читати далі

Стихи:
Ти, до криниці прийшовши за тлінною водою,
Черпаєш воду живу, нею омиваєш гріхи.
У цей день, в п’яту неділю після Пасхи, здійснюємо святкування Самарянки: оскільки Христос в цей день з усією ясністю об’явив себе Месією, що означає Христос або «Помазаник» (бо меса по-єврейському означає «єлей»), то нинішнє свято від того, вважаю я, і призначене на неділю, найближчу до переполовення П’ятдесятниці.
І як у неділю перед цим Господь робить чудо в купелі, так в цей день – при криниці Якова, яку сам Яків викопав і подарував своєму синові Йосифові (див. Бут 48,22). Було то особливе місце, де багато міст населяли самаряни, і при тому розташоване поблизу гори Сомор.
13.05.2023Читати далі

Стихи:
Слово Христа укріпляє розслабленого:
Саме слово є зціленням.
У цей день, в четверту неділю після Пасхи, здійснюємо воспоминання про розслабленого і за звичаєм святкуємо це чудо.
Святкувати чудо над розслабленим належиться тут і тому, що Христос вчинив його під час єврейської П’ятидесятниці. Прийшовши до Єрусалиму на свято, Він увійшов до купелі з п’ятьма критими ходами, яку побудував Соломон і яка називалася Овечою, бо там мили нутрощі овець, яких заколювали для жертвоприношення в храмі, або тому, що всякий, хто входив туди першим, як тільки вода раз в році порушувалась ангелом, ставав здоровим.
07.05.2023Читати далі

Стихи:
Миро Христові учениці приносять,
Я ж їм пісню, немов миро, несу.
У цей день, у третю неділю після Пасхи, звершуємо святкування пам’яті жінок-мироносиць. Згадуємо також Йосифа з Ариматеї, який був таємним учеником Христа, і разом з ним нічного учня Никодима.
З них жінки були справжніми і найпершими свідками воскресення, Йосиф і Никодим – свідками погребення, тобто всього того, що в нашому вченні є найважливіше і насущне.
30.04.2023Читати далі

Стихи:
Якщо ні аду ключі, ні гріб, запечатаний вартою,
Не були перешкодою Тобі, – як перешкодять двері?
Сьогодні, в неділю другу після Пасхи, ми світло святкуємо оновлення Воскресіння Христового і дотик святого апостола Томи. Оновленням називався давній звичай святкувати серед року подію на деякій відстані від пам’ятного дня, коли вона сталася, згадуючи тим самим серед року великі діла того дня, щоб не прийшли вони в забуття.
Тому й звершили євреї першу Пасху в Гілгалі [1] (ІН 5, 10), як би відновлюючи перехід через Червоне море. Тому поновлюється у них – і при тому з усілякою пишнотою – скинія свідоцтва, і царювання Давида, і багато іншого, щоб не перераховувати окремо.
23.04.2023Читати далі

Хто благочестивий і боголюбивий – нехай насолоджується цим прекрасним торжеством. Розважливий раб нехай увійде з радістю в радість Господа свого. Хто потрудився – постив, нехай прийме нині динарій (див. Мт. 20, 13). Хто працював з першої години, нехай отримає нині належну плату. Хто прийшов після третьої – нехай з вдячністю святкує. Хто прийшов після шостої – нехай ніскільки не сумнівається, бо не втратить нічого. Хто забарився і прийшов о дев’ятій – нехай приступить не боячись. Хто прийшов навіть об одинадцятій – нехай приступить і не страхається. Бо Владика наш щедролюбний: приймає і останнього, як першого; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині так само, як того, хто працював з першої години; і останнього милує, і першого нагороджує; і тому дає, і цьому дарує; і діла приймає, і наміри вітає; і ділання шанує, і старанність хвалить. Отож увійдіть усі в радість Господа нашого. Отримайте нагороду і перші, й другі, багаті й бідні. Ликуйте один з одним, стримані й недбалі, вшануйте день. Ті, що постили, і ті, що не постили, – нині радійте. Трапеза приготовлена, насолоджуйтесь усі. Тілець вгодований, нехай ніхто не виходить голодним. Усі багатством благості насолоджуйтесь. Нехай ніхто не ридає від убозтва, бо явилось царство для всіх. Ніхто нехай не плаче над прогрішеннями, бо прощення з гробу возсіяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо нас звільнила смерть Спасителя. Він умертвив її, будучи в її руках. Він полонив ад, зійшовши в нього, і засмутив того, який скуштував Його плоті. Про це й Ісая в давнину воскликнув: «Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході» (Іс. 14, 9). Шеол засмутився, бо був умертвлений; засмутився, бо його зневажено. Він прийняв тіло – а зустрів Бога; прийняв землю – а зустрів небо; прийняв те, що бачив, – а наразився на те, чого не бачив. «Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» (1 Кор. 15, 55). Воскрес Христос, і впали біси.
Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і жодного мертвого нема у гробі. Бо Христос, що воскрес із мертвих, є «первісток померлих» (1 Кор. 15, 20 ). Йому слава і влада на віки віків. Амінь.
16.04.2023Читати далі

Cтихи:
В ад самотньо зійшовши з силою його поборотися,
З великою добиччю вийшов з аду Христос.
У Святу і Велику Неділю Пасхи святкуємо самé живоносне воскресення Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Нинішнє свято ми іменуємо Пасхою, що в перекладі з єврейської означає «перехід». Бо це день, коли Бог на початку світ з небуття привів. У цей день Він і ізраїльський народ, через Червоне море провівши, з рук фараона викрав. Того ж дня, з небес зійшовши, вселився Він і в утробу Діви. І нині, вирвавши з адових глибин все людське єство, звів його на небеса і утвердив у первоначальній гідності нетління.
16.04.2023Читати далі

Стихи:
Даремно, стороже, охороняєш гріб:
Не втримає могила Самосущого Життя.
У Святу і Велику Суботу святкуємо Боготілесне погребення і зішестя в ад Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, завдяки чому рід наш, покликаний від тління, до вічного життя перейшов.
Свята Чотиридесятниця перевершує всі інші дні; але більшою від неї є Свята і Велика седмиця, а з днів Великої седмиці найбільший день – велика оця і Свята Субота.
15.04.2023Читати далі