Покрова кін. 15 ц. Дмитра, с. Бінчарова.
В останні люті часи, коли примножилися гріхи наші, примножилися й біди на нас, і це сповнюється за словом святого Павла: "Бідиа від розбійників, біди від родичівб, біди від поган, біди по містах, біди по пустелі, біди в морі, біди в братах фальшивих"[1]. Коли на сповнення слів самого Господа "постане народ на народ і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями"[2]; коли докучають нам нашестя іншоплемінних, міжусобні війни і смертоносні рани, тоді Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, Матір Господня, подає нам покров свій на захист, щоб від усіляких нас бід увільнити, від голоду, пагуби й землетрусу захистити, від війни та рани покрити — і збереже нас під своїм покровом неушкоджених, чого звіщання учинилось у царському Константинограді, у царство Лева Премудрого, царя благочестивого у церкві преславної Пресвятої Богородиці, котра у Влахернах.
14.10.2019Читати далі
Усякий празник і всяке діло Господа нашого Ісуса Христа – нам, вірним, спасення і похвала. Та похвала похвал – хрест; та празників празник – коли Пасха наша, Христос, принесений у жертву (1 Кор. 5, 7), краще ж сказати, коли повстав із мертвих Агнець Божий, який світу гріх забирає (Йо. 1, 29). Пасха – цариця і владичиця над празниками.
Однак і решту празників святі та гідні пошани й, різнячись між собою у славі, сяють світлом Божества. Достойним же способом почитає і вірно святкує їх ревнитель заповідей Божих. А нечисті й осквернені гріхами і в празник не святкують. Прекрасний і Боговгодний празник – покаяння зі сльозами, утримання від гріхів, пізнання Бога і гаряче бажання вічних благ. Коли так празнують – і на небесах буває радість, і Церква веселиться й ликує та скликає всіх праведних, кажучи: радуйтеся зі мною, бо цей мій син був мертвий гріхами, і ожив покаянням (Лк. 15, 24).
26.09.2019Читати далі
Господь, що живе на небесах, бажаючи з'явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з речей найдорожчих, від виборного каміння з дерев добропахучих кедра та кипариса, що їх привозили з Ливану, і з чистого золота на найвищому місці, на горі Морія. І найоздобнішим, бо створив херувимів на стінах, дерева усілякі та квіти. Мав же простір той храм такий, що не тіснилося б у ньому й багато людей ізраїльських, і прийшла в нього слава Господня у вогні і в хмарі і, одначе недостатній той храм був до вміщення в себе невмістимого Бога: "Соломон збудував йому дім. Але не в рукотворнім Всевишній живе... Який мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для мого відпочинку?" Благозволив отож у початку своєї благодаті, щоб нерукотворний створився храм — пречиста, преблагословенна Діва Марія.
20.09.2019Читати далі
