Синаксар в Томину неділю.

Стихи:
Якщо ні аду ключі, ні гріб, запечатаний вартою,
Не були перешкодою Тобі, – як перешкодять двері?

Сьогодні, в неділю другу після Пасхи, ми світло святкуємо оновлення Воскресіння Христового і дотик святого апостола Томи. Оновленням називався давній звичай святкувати серед року подію на деякій відстані від пам’ятного дня, коли вона сталася, згадуючи тим самим серед року великі діла того дня, щоб не прийшли вони в забуття.

Тому й звершили євреї першу Пасху в Гілгалі [1] (ІН 5, 10), як би відновлюючи перехід через Червоне море. Тому поновлюється у них – і при тому з усілякою пишнотою – скинія свідоцтва, і царювання Давида, і багато іншого, щоб не перераховувати окремо.

08.05.2021Читати далі

Житіє святого великомученика Юрія Переможця.

Найдавніша відома ікона св. Юрія в Україні - зі с. Станилі на Львівщині, датується поч. XIV ст. Национальный музей во Львове.

Зі Святого Передання Церкви нам відомо, що св. Юрій походив із країни Каппадокії, яка тоді існувала у Малій Азії. Його батьки були побожними християнами і виховали сина у дусі правдивої віри. Народився він у місті Бейрут (у стародавні часи воно звалося Білить), біля підніжжя Ліванських гір.

Коли він іще був юнаком, його батько загинув за Христову віру, і мати, яка походила з Палестини, залишила Каппадокію, щоб повернутися на свою батьківщину.

Св. Юрій ще замолоду обрав для себе фах військовика. Завдяки своїй порядності, зразковому виконанню службових обов’язків і гарній зовнішності він швидко дослужився до посади військового трибуна. Під його командуванням перебувала тисяча вояків. За те, що св. Юрій відзначався особистою хоробрістю, імператор Діоклетіян (284-305) призначив його комитом уже у віці двадцяти років. Молодий воєначальник твердо тримався Христової віри.

06.05.2021Читати далі

Слово святителя Іоанна Златоуста на Пасху.

Хто благочестивий і боголюбивий – нехай насолоджується цим прекрасним торжеством. Розважливий раб нехай увійде з радістю в радість Господа свого. Хто потрудився – постив, нехай прийме нині динарій (див. Мт. 20, 13). Хто працював з першої години, нехай отримає нині належну плату. Хто прийшов після третьої – нехай з вдячністю святкує. Хто прийшов після шостої – нехай ніскільки не сумнівається, бо не втратить нічого. Хто забарився і прийшов о дев’ятій – нехай приступить не боячись. Хто прийшов навіть об одинадцятій – нехай приступить і не страхається. Бо Владика наш щедролюбний: приймає і останнього, як першого; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині так само, як того, хто працював з першої години; і останнього милує, і першого нагороджує; і тому дає, і цьому дарує; і діла приймає, і наміри вітає; і ділання шанує, і старанність хвалить. Отож увійдіть усі в радість Господа нашого. Отримайте нагороду і перші, й другі, багаті й бідні. Ликуйте один з одним, стримані й недбалі, вшануйте день. Ті, що постили, і ті, що не постили, – нині радійте. Трапеза приготовлена, насолоджуйтесь усі. Тілець вгодований, нехай ніхто не виходить голодним. Усі багатством благості насолоджуйтесь. Нехай ніхто не ридає від убозтва, бо явилось царство для всіх. Ніхто нехай не плаче над прогрішеннями, бо прощення з гробу возсіяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо нас звільнила смерть Спасителя. Він умертвив її, будучи в її руках. Він полонив ад, зійшовши в нього, і засмутив того, який скуштував Його плоті. Про це й Ісая в давнину воскликнув: «Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході» (Іс. 14, 9). Шеол засмутився, бо був умертвлений; засмутився, бо його зневажено. Він прийняв тіло – а зустрів Бога; прийняв землю – а зустрів небо; прийняв те, що бачив, – а наразився на те, чого не бачив. «Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» (1 Кор. 15, 55). Воскрес Христос, і впали біси.

Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і жодного мертвого нема у гробі. Бо Христос, що воскрес із мертвих, є «первісток померлих» (1 Кор. 15, 20 ). Йому слава і влада на віки віків. Амінь.

02.05.2021Читати далі

Синаксар у Святу і Велику Суботу.

Стихи:
Даремно, стороже, охороняєш гріб:
Не втримає могила Самосущого Життя.

У Святу і Велику Суботу святкуємо Боготілесне погребення і зішестя в ад Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, завдяки чому рід наш, покликаний від тління, до вічного життя перейшов.

Свята Чотиридесятниця перевершує всі інші дні; але більшою від неї є Свята і Велика седмиця, а з днів Великої седмиці найбільший день – велика оця і Свята Субота.

01.05.2021Читати далі

Синаксар у Святу і Велику П’ятницю.

Стихи на розп’яття:
Ти, Боже, живий – і умертвлений на древі;
О, обнажений мертвець – і Син Бога Живого!

Стихи на розбійника, розп’ятого з Христом:
Відкрив розбійник зачинені врата Едему;
Він вставив ключ – (молитву): Пом’яни мене!

У Святу і Велику П’ятницю ми звершуємо (богослуження) святих, спасительних і страшних страждань Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, які Він добровільно перетерпів за нас. Оплювання, побиття, удари, паплюження, глузування, багряниця, тростина, губка, оцет, цвяхи, спис, і після всього цього Хрест і смерть, – все це мало місце в п’ятницю.

30.04.2021Читати далі

Синаксар у Святий і Великий Четвер.

Стихи на Божественне умивання:
Учням на вечері мив ноги Бог,
Нога Якого потім на (древо)
[1] спиралася, колись заборонене в Едемі.

Стихи на Тайну Вечерю:
Подвійна вечеря: бо вміщає Пасху стару
І Пасху нову – Владики Кров і Тіло.

Стихи на молитву перед страстями:
Молитва – труд аж до (крапель) крові на обличчі;
Христе, Отцю молився Ти відкрито,
Боявся смерті, цим обманувши ворога.

Стихи на зраду:
Обманщики людей! Навіщо потрібні мечі і кілки
Проти Того, Хто добровільно
Помре, щоб світ спасти?

Святі отці, що все премудро впорядкували, перейнявши усе від божественних апостолів і Священних та Божественних Євангелій, заповіли нам у святий і Великий Четвер згадувати чотири (події): 1) Божественне умивання (ніг); 2) Тайну Вечерю і встановлення Святих Таїн; 3) надзвичайну молитву (в Гетсиманії) і, нарешті, 4) зраду.

29.04.2021Читати далі

Синаксар у Святу і Велику Середу.

Стихи: 

Жінка, помазавши Христове тіло миром,

Передвіщає смирну і алое Никодима.

У Святу і Велику Середу божественні отці повеліли творити спомин про жінку-блудницю, яка незадовго до спасительних страждань помазала Господа миром. Для того встановлено здійснювати тепер її пам’ять, щоб, за словом Спасителя, всюди і всім було сповіщено про її ревний вчинок.

Коли Ісус увійшов до Єрусалиму і був у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка і вилила Йому на голову дорогоцінне миро.

28.04.2021Читати далі

Синаксар у Святий і Великий Вівторок.

Стихи: 

Великий Вівторок нам представляє десять дів,

Які почули від непідкупного Владики вирок.

У Святий і Великий Вівторок ми споминаємо притчу про десять дів, бо цю та інші притчі Господь, йдучи на страждання та входячи (це було на горі Оливній – див. Мт гл. 21, 22, 25) в Єрусалим, розповідав своїм учням, а деякі звертав і до юдеїв. Притчу ж про десять дів сказав Він, закликаючи до милостині і разом з тим навчаючи всіх бути готовими заздалегідь до смерті.

Господь багато говорив їм про дівство і про скопців – та й завжди дівство прославляється – бо це справді велика (чеснота). Але щоб хтось, хто подвизається в дівстві, не нехтував іншими чеснотами, насамперед милостинею, яка чинить яскравим світильник дівства, святе Євангеліє приводить цю притчу; і називає мудрими п’ятьох, які доклали до дівства багато дорогого єлею милостині, а п’ятьох – немудрими, бо хоч й вони мали дівство, але милостиню – незрівнянно (меншу). Тому вони й немудрі, що виконавши більше, залишили менше, і нічим не відрізнялися від блудниць, бо були так само переможені через багатство, як ті – через плоть.

У Святий і Великий Вівторок ми споминаємо притчу про десять дів, бо цю та інші притчі Господь, йдучи на страждання та входячи (це було на горі Оливній – див. Мт гл. 21, 22, 25) в Єрусалим, розповідав своїм учням, а деякі звертав і до юдеїв. Притчу ж про десять дів сказав Він, закликаючи до милостині і разом з тим навчаючи всіх бути готовими заздалегідь до смерті.

27.04.2021Читати далі

Синаксар у Святий і Великий Понеділок.

Стихи (на Йосифа Прекрасного):
Йосиф цнотливий став справедливим правителем і хліба роздавачем. О, вмістилище чеснот!

Стихи (на всохлу смоковницю):
Єврейське зібрання проображаючи,
Христос своїм прокляттям висушує
Смоковницю, позбавлену плодів духовних,
Тож уникаймо ми її нещастя!

У Святий і Великий Понеділок ми згадуємо блаженного Йосифа Прекрасного і всохлу смоковницю, оскільки звідси бере початок (седмиця) святих Страстей Господа нашого Ісуса Христа, а прообразом Його насамперед служить Йосиф.

26.04.2021Читати далі

Синаксар у Квітну неділю (неділю ваїй). Вхід Господній в Єрусалим.

Стихи: 

На безсловесну тварину возсів Той, що створив словом небеса, людей звільняючи від уподібнення тваринам.

У цей день ми святкуємо славний і пресвітлий празник ваїй (Квітної неділі) ось чому. Після воскресення Лазаря з мертвих численні, бачачи, що сталося, увірували в Христа; тому юдейське зборище затвердило вирок: вбити Христа і самого Лазаря. Ісус віддалився [1], уникаючи їх злоби, а вони вирішили неодмінно вбити Його у празник Пасхи, але деякий час було Йому дано уникнути цього. За шість днів до Пасхи, говорить євангелист Йоан, прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу, а сестра його Марія помазала миром ноги Христа (пор. Йо 12,1-3).

25.04.2021Читати далі