Синаксар у Неділю четверту Великого посту. Преподобного Йоана Ліствичника.

Стихи:
Хоча і тілом живий, але помер (для світу) Йоан;
І вічно живий (душею) (він, що) померлий, бездиханний.
Залишивши «Ліствицю» (з тридцяти щаблів),
він показав нам шлях своїх же сходжень:
адже помер Йоан в тридцятий день (весняний).

11.04.2021Читати далі

Слово святителя отця нашого Йоана Золотоустого, Архиєпископа Константинограда, на Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Благовіщення. Федуско з Самбора. Ікона з Наконечного. 1579 р.

Радість благовіщення, свободу знамення, з рабства звільнення сповіщає ангел Діві. Ангел з Дівою говорить, але не так, як колись бесідував з жінкою змій у раю. У шостий місяць, – каже євангелист, – посланий був ангел Гавриїл від Бога до Діви, зарученої мужеві. Посланий був Гавриїл, аби цілому світові спасення благовістити. Посланий був Гавриїл, несучи підпис Адамовового поклику. Посланий був Гавриїл до Діви, щоб безчестя жіноче на честь перетворити. Посланий був Гавриїл, аби чесному Женихові спочивальню приготувати. Посланий був Гавриїл, аби між творінням і Творцем уневіщення здійснити. Посланий був Гавриїл до одушевленої палати Царя ангелів. Посланий Гавриїл до Діви, зарученої Йосифові, але береженої для Сина Божого. Посланий безплотний до Діви чистої. Посланий був вільний від гріха до тої, що не пізнала тління. Посланий світильник пресвітлий, сповіщаючи сонце правди. Послана була ранкова зоря, яка йде перед світлом дня. Посланий Гавриїл, щоб сповістити про Того, Хто в лоні Отчому є і на руках матері спочиває.

07.04.2021Читати далі

Синаксар у Неділю третю Великого посту.

Стихи: 
Нехай вся земля поклониться Хресту,
Через який зрозуміла слова про поклоніння Тобі.

У цей день, в третю Неділю посту, ми святкуємо поклоніння Чесному і Животворящому Хресту з наступних причин. Так як під час сорокаденного посту і ми деяким чином розпинаємося, умертвляючи пристрасті, і відчуваємо гіркоту, сумуючи і знемагаючи, то і ставиться перед нами Чесний і Животворящий Хрест, як той, що прохолоджує і зміцнює нас, що нагадує нам про страждання Господа нашого Ісуса Христа і що потішає нас: якщо Бог наш розп’явся заради нас, то скільки ж нам личить робити заради Нього, – полегшує наші труди поданням і спогадом скорбот Владики та надією на славу Хреста.

04.04.2021Читати далі

Синаксар у Неділю другу Великого посту. Святителя Григорія Палами, архиєпископа Солунського.

Стихи:
Нині великого істинно проповідника світла пресвітлого
До світла незахідного приводить Джерело світла.

Сей син Божественного і невечірнього Світла, дійсно істинний Божий чоловік і чудовий слуга та служитель Божий, був родом з Царгорода і мав благородних та благочестивих батьків. Він намагався прикрасити чеснотою і вченням не тільки зовнішню і чуттєву людину, але особливо внутрішню і невидиму. Коли він був ще дуже юний, батько помер; мати ж і його, і всіх його братів та сестер, виховувала в строгості і вчила заповідям та Священному Писанню, а також посилала до вчителів, щоб він гарненько навчився від них і світської премудрості. Завдяки природним даруванням і старанності в навчанні він незабаром вивчив всі філософські науки.

28.03.2021Читати далі

Синаксар у Неділю першу Великого посту. Торжество Православ’я.

У цей день, в першу Неділю святого посту, Церквою прийнято святкувати відновлення почитання святих і чесних ікон, звершене царем Михаїлом та його матір’ю, блаженною царицею Теодорою, а також святим патріархом Константинопільським Методієм. Історія ж така.

Коли Лев Ісаврянин [1], який був свинопасом і погоничем ослів, за допустом Божим захопив царську владу, був покликаний до нього святитель Герман, який прийняв тоді управління Церквою, і почув: «Мені здається, владико, ікони нічим не відрізняються від ідолів, тому накажи якомога швидше прибрати їх. Якщо це справжні образи святих, треба їх повісити вище, щоб ми, що валяємося в гріхах, не оскверняли їх, весь час цілуючи». Але патріарх відкидав всі ці нечестя царя, говорячи: «Чи не ти, о царю, і є той, хто колись, за пророцтвом, принесе гоніння на святі ікони, кому на ім’я Конон?» Він відповів: «І я був названий так у дитинстві».

21.03.2021Читати далі

Синаксар у Сиропусну неділю, спомин Адамового вигнання.

Стихи: 
Нехай плаче гірко з прародичами світ, 
Як упавший з ними, що із-за солодкої їжі упали.

У цей день ми творимо спомин вигнання первозданного Адама з раю насолод, який наші божественні отці встановили перед (початком) святої Чотиридесятниці, показуючи цим, наскільки корисні людському єству ліки посту і наскільки, навпаки, огидні наслідки ласолюбства і непослуху. Отже, отці, залишивши розповіді про те, що сталося в світі із-за цих пристрастей, оскільки (розповіді ці) незліченні, представляють нам первозданного Адама, ясно показуючи, наскільки жорстоко він постраждав тому, що не постив, приносячи тим (смерть) в наше єство, і як він не зберіг першої святої Божої заповіді людям – про піст, і послухавшись черева, а вірніше, підступного змія через Єву, не тільки не став богом, а й накликав смерть, і приніс смерть всьому роду (людському).

14.03.2021Читати далі

Синаксар у суботу Сиропусної седмиці, всіх преподобних отців, що у подвизі просіяли.

Стихи:
Душам праведників приснопам’ятним
Слова прославлення в дар приношу.

У цей день ми звершуємо пам’ять усіх преподобних, чоловіків і жінок, що просіяли в пості, бо богоносні отці, поступово наставивши нас попередніми святами, заздалегідь підготувавши до поприща (посту), відвернувши від ситості і насолод, настрашивши майбутнім Судом, очистивши наперед як слід сиропусною седмицею, доречно встановили посеред неї і два дні (за чином) посту [1], щоб потроху привчити нас до нього. Ось і всіх чоловіків і жінок, що жили праведно, до того ж з багатьма скорботами і трудами, вони представляють нам, щоб нагадуванням про їхні змагання надати нам сил для поприща (посту), і щоб ми, маючи перед собою їхнє житіє як певний образ і шлях, отримуючи від них підкріплення і допомогу, прагнули до духовних подвигів, думаючи, що і вони були з нами одного єства.

13.03.2021Читати далі

Синаксар в Неділю М’ясопусну, про Страшний суд.

Стихи:
Коли Ти сядеш, Судде, весь світ судити,
То удостой мене почути глас Твій: Прийдіть ... [1].

У цей день звершуємо пам’ять Другого і Страшного Пришестя Христового, яке святі отці помістили після двох притч, щоб хто-небудь, дізнавшись з них про Боже чоловіколюбство, не жив в лінощах, розмірковуючи так: Бог є чоловіколюбний, і коли я залишу гріх, то мені буде легко все виправити.

Визначили ж тут (згадувати) цей Страшний день, щоб піднести до чесноти тих, що живуть в лінощах, настрашивши смертю і очікуванням майбутніх мук, (навчаючи) не тільки надіятися на чоловіколюбство Боже, а й мати на увазі, що Він – Праведний Суддя і подасть кожному за ділами його. Крім того, після відходу душ [2] належить прийти і Судді, – деяким чином для цього служить і нинішнє свято.

07.03.2021Читати далі

Синаксар у Неділю про Блудного сина.

На Блудного сина:

Хто, як і я, розпусник, – дерзай, прийди:

Адже двері Божих щедрот для всіх відчинені.

У цей день ми святкуємо повернення блудного сина, яке божественні отці поставили в Тріоді на другому місці з наступних причин.

Оскільки деякі знають за собою безліч беззаконь, від юності живучи розпусно, проводячи час бездіяльно, у п’янстві і нечистоті, і таким чином впавши в глибину бід, то приходять у відчай, який є породженням гордості. Тому вони ніяк не хочуть перейти до виправлення, виставляючи (на оправдання) полонення злом, через що впадають постійно в ще більше зло.

Святі отці, проявляючи і до таких людей батьківське чоловіколюбство і бажаючи позбавити їх відчаю, пропонують тут оцю притчу після першої (притчі про Митаря і Фарисея), вириваючи з коренем ту пристрасть (відчай) і підводячи їх до придбання чесноти, відкриваючи тим, що багато згрішили, розпусним, преблаге Боже милосердя, показуючи через цю притчу Христову, що немає таких гріхів, які можуть перевершити Його чоловіколюбство.

27.02.2021Читати далі

Синаксар в Неділю про Митаря і Фарисея.

Стихи на трипіснці:
Творче неба і землі!
Як Трисвяту пісню від Ангелів,
Трипіснець від людей прийми.

На митаря і фарисея:
По-фарисейськи хто живе, той віддаляється від Церкви;
А ви, смиренні, Христа віднаходите в нутрі своєму.
 

У цей день з Богом розпочинаємо Тріодь, яку багато з наших святих і богоносних отців-поетів, ведених Святим Духом, прекрасно і належним чином склали, наповнивши піснями. Першим придумав трипіснець – вважаю, що на образ Святої і Живоначальної Тройці – великий поет Косьма для Великої седмиці святих Страстей Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, придумавши пісні з короткою назвою кожного дня в акростиху.

Після нього й інші отці, особливо Теодор і Йосиф Студити, наслідуючи його приклад, склали богослужбові чинопослідування для інших тижнів Великого посту – спочатку для своєї Студійської обителі; перш за все вони написали трипіснці, а потім, керуючись вказівками отців, склали і упорядкували й інші богослужбові книги.

20.02.2021Читати далі