Синаксар у Неділю першу Великого посту. Торжество Православ’я.

У цей день, в першу Неділю святого посту, Церквою прийнято святкувати відновлення почитання святих і чесних ікон, звершене царем Михаїлом та його матір’ю, блаженною царицею Теодорою, а також святим патріархом Константинопільським Методієм. Історія ж така.

Коли Лев Ісаврянин [1], який був свинопасом і погоничем ослів, за допустом Божим захопив царську владу, був покликаний до нього святитель Герман, який прийняв тоді управління Церквою, і почув: «Мені здається, владико, ікони нічим не відрізняються від ідолів, тому накажи якомога швидше прибрати їх. Якщо це справжні образи святих, треба їх повісити вище, щоб ми, що валяємося в гріхах, не оскверняли їх, весь час цілуючи». Але патріарх відкидав всі ці нечестя царя, говорячи: «Чи не ти, о царю, і є той, хто колись, за пророцтвом, принесе гоніння на святі ікони, кому на ім’я Конон?» Він відповів: «І я був названий так у дитинстві».

21.03.2021Читати далі

Синаксар у Сиропусну неділю, спомин Адамового вигнання.

Стихи: 
Нехай плаче гірко з прародичами світ, 
Як упавший з ними, що із-за солодкої їжі упали.

У цей день ми творимо спомин вигнання первозданного Адама з раю насолод, який наші божественні отці встановили перед (початком) святої Чотиридесятниці, показуючи цим, наскільки корисні людському єству ліки посту і наскільки, навпаки, огидні наслідки ласолюбства і непослуху. Отже, отці, залишивши розповіді про те, що сталося в світі із-за цих пристрастей, оскільки (розповіді ці) незліченні, представляють нам первозданного Адама, ясно показуючи, наскільки жорстоко він постраждав тому, що не постив, приносячи тим (смерть) в наше єство, і як він не зберіг першої святої Божої заповіді людям – про піст, і послухавшись черева, а вірніше, підступного змія через Єву, не тільки не став богом, а й накликав смерть, і приніс смерть всьому роду (людському).

14.03.2021Читати далі

Синаксар у суботу Сиропусної седмиці, всіх преподобних отців, що у подвизі просіяли.

Стихи:
Душам праведників приснопам’ятним
Слова прославлення в дар приношу.

У цей день ми звершуємо пам’ять усіх преподобних, чоловіків і жінок, що просіяли в пості, бо богоносні отці, поступово наставивши нас попередніми святами, заздалегідь підготувавши до поприща (посту), відвернувши від ситості і насолод, настрашивши майбутнім Судом, очистивши наперед як слід сиропусною седмицею, доречно встановили посеред неї і два дні (за чином) посту [1], щоб потроху привчити нас до нього. Ось і всіх чоловіків і жінок, що жили праведно, до того ж з багатьма скорботами і трудами, вони представляють нам, щоб нагадуванням про їхні змагання надати нам сил для поприща (посту), і щоб ми, маючи перед собою їхнє житіє як певний образ і шлях, отримуючи від них підкріплення і допомогу, прагнули до духовних подвигів, думаючи, що і вони були з нами одного єства.

13.03.2021Читати далі

Синаксар в Неділю М’ясопусну, про Страшний суд.

Стихи:
Коли Ти сядеш, Судде, весь світ судити,
То удостой мене почути глас Твій: Прийдіть ... [1].

У цей день звершуємо пам’ять Другого і Страшного Пришестя Христового, яке святі отці помістили після двох притч, щоб хто-небудь, дізнавшись з них про Боже чоловіколюбство, не жив в лінощах, розмірковуючи так: Бог є чоловіколюбний, і коли я залишу гріх, то мені буде легко все виправити.

Визначили ж тут (згадувати) цей Страшний день, щоб піднести до чесноти тих, що живуть в лінощах, настрашивши смертю і очікуванням майбутніх мук, (навчаючи) не тільки надіятися на чоловіколюбство Боже, а й мати на увазі, що Він – Праведний Суддя і подасть кожному за ділами його. Крім того, після відходу душ [2] належить прийти і Судді, – деяким чином для цього служить і нинішнє свято.

07.03.2021Читати далі

Синаксар у Неділю про Блудного сина.

На Блудного сина:

Хто, як і я, розпусник, – дерзай, прийди:

Адже двері Божих щедрот для всіх відчинені.

У цей день ми святкуємо повернення блудного сина, яке божественні отці поставили в Тріоді на другому місці з наступних причин.

Оскільки деякі знають за собою безліч беззаконь, від юності живучи розпусно, проводячи час бездіяльно, у п’янстві і нечистоті, і таким чином впавши в глибину бід, то приходять у відчай, який є породженням гордості. Тому вони ніяк не хочуть перейти до виправлення, виставляючи (на оправдання) полонення злом, через що впадають постійно в ще більше зло.

Святі отці, проявляючи і до таких людей батьківське чоловіколюбство і бажаючи позбавити їх відчаю, пропонують тут оцю притчу після першої (притчі про Митаря і Фарисея), вириваючи з коренем ту пристрасть (відчай) і підводячи їх до придбання чесноти, відкриваючи тим, що багато згрішили, розпусним, преблаге Боже милосердя, показуючи через цю притчу Христову, що немає таких гріхів, які можуть перевершити Його чоловіколюбство.

27.02.2021Читати далі

Синаксар в Неділю про Митаря і Фарисея.

Стихи на трипіснці:
Творче неба і землі!
Як Трисвяту пісню від Ангелів,
Трипіснець від людей прийми.

На митаря і фарисея:
По-фарисейськи хто живе, той віддаляється від Церкви;
А ви, смиренні, Христа віднаходите в нутрі своєму.
 

У цей день з Богом розпочинаємо Тріодь, яку багато з наших святих і богоносних отців-поетів, ведених Святим Духом, прекрасно і належним чином склали, наповнивши піснями. Першим придумав трипіснець – вважаю, що на образ Святої і Живоначальної Тройці – великий поет Косьма для Великої седмиці святих Страстей Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, придумавши пісні з короткою назвою кожного дня в акростиху.

Після нього й інші отці, особливо Теодор і Йосиф Студити, наслідуючи його приклад, склали богослужбові чинопослідування для інших тижнів Великого посту – спочатку для своєї Студійської обителі; перш за все вони написали трипіснці, а потім, керуючись вказівками отців, склали і упорядкували й інші богослужбові книги.

20.02.2021Читати далі

Слово на Стрітення Господнє святителя Фотія, митрополита Київського і всієї Руси.

Коли минув час очищення Богородиці, за законом Мойсея Вона понесла Його в Єрусалим, шобпоставити Його перед Господом як і написано в законі Господньому. І був там Симеон – людина праведна й благочестива. Йому було обіцяно від Духа Святого не бачити смерті до того часу, поки не побачить Христа Господнього. І прийшов він за велінням Духа Святого до храму, а коли принесла Мати Дитя Ісуса щоб виконати все за законним звичаєм, – узяв Його на руку свою благословляючи Бога, сказав: «Нині відпускаєш раба Твого Владико, як і сказав Ти, з миром» (Лк 2, 22-29).

Хто розповість про сили Господні, які довелося чути, складе всі подяки Йому (Пс. 105, 2). Тому, Хто тримає в руках Своїх землю, Хто вміщує в Собі безодню розуму й премудрості, висловлену його устами? Хай же радіє сьогодні Адам із Симеоном, промовляючи до Христа «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, як і сказав Ти, з миром; нині звільняєш мене від вічного тягаря, нині визволяєш мене від тліну нині рятуєш мене від смерті, нині звільняєш мене від скорботи

15.02.2021Читати далі

Слово святого Іоанна Золотоустого на свято Богоявлення Господнього.

Хочу, улюблені, святкувати і торжествувати, тому що святий день провіщення є печатка свята і день торжества. Він запечатує Віфлеємський вертеп, де Ветхий днями, як дитина біля грудей матері, лежав у яслах; Він же відкриває йорданські джерела, де Той же Ветхий днями хреститься нині з грішниками, даруючи світові Своїм пречистим тілом відпущення гріхів. У першому випадку народжений з утроби Пречистої Діви явився для дітей як дитина, для матері — сином, волхвам — як цар, пастирям — як пастир добрий, Який, за словом Божественного Писання, «душу свою покладе за овець» (Ін. 10, 11). У другому випадку, саме в час Свого хрещення, Він приходить на Йорданські води для того, щоб омити гріхи митарів і грішників. Говорячи про надзвичайну чудесність такої події, премудрий Павло викликує: «Бо благодать Божа з’явилася, спасенна для всіх людей» (Тит. 2, 11). Бо нині світ просвіщається у всіх своїх частинах: радіє насамперед небо, передаючи людям голос Божий, що сходить з небесних висот, освячується польотом Духа Святе повітря, освячується єство води, ніби привчаючи омивати разом з тілами і душі, і усе творіння земне радіє. Один тільки диявол плаче, бачачи святу купіль, приготовлену для затоплення його могутності. 

19.01.2021Читати далі

Синаксар на Хрещення Господнє святого отця нашого Івана Золотоустого.

Хрещення, сер. 16 ст., Калуш, НХМУ

Господь наш Ісус Христос після свого з Єгипту повернення був у Галилеї, у граді своєму Назареті, де ж був вихований, таївши перед людьми Божества свого силу і премудрість до тридцяти років: замолодим-бо вважався серед юдеїв той, кому було менше тридцяти років, щоб сан учительський чи священичий отримати, через те і Христос до стількох років Своєї проповіді не починав ані не являв себе Сином Божим і Великим Архиєреєм, що Небеса пройшов, аж поки років Його число сповнилося. Жив-бо в Назареті з Пречистою Матір’ю своєю, спершу при названому батькові своєму Йосипу, теслі, поки той живий був, з ним же і трудився у теслярстві. Коли ж той помер, сам рукоділлям тим займався, їжу з праці рук своїх собі і Пречистій Богоматері добуваючи, щоб нас навчити не лінуватися ані задурно хліб не їсти.

18.01.2021Читати далі

Бесіда святителя Іоана Золотоустого в день Різдва Спасителя нашого Ісуса Христа.

Різдво Христове. Ікона з Трушевич. Середина XVI ст. Львівський музей українського мистецтва.

День, який тоді ще не був загальновідомим,
але незабаром перед тим став відомим від деяких,
що прийшли із Заходу і сповістили про нього

1. Те, через що колись печалилися праотці і що провіщали пророки, що бажали бачити праведники, те сьогодні звершилося. «Бог на землі явився в плоті і перебував між людьми» (Вар. 3, 38). Тому радіймо і веселімося, улюблені. Бо коли Іоан, ще будучи в утробі матері, заграв радісно під час приходу Марії до Єлизавети, то тим більше ми, які дивимося не на Марію, а на Самого Спасителя нашого, народженого сьогодні, повинні радіти і веселитися, захоплюватися й дивуватися величі домобудівництва (Божого), яке перевершує всякий розум. Уяви, як було б велично, якби ми побачили сонце, що зійшло з небес, іде по землі і виливає на всіх своє проміння. Якщо ж було б дивно бачити таку подію із видимим для всіх світилом, то подумай і розсуди тепер, як велично бачити Сонце правди, що виливає Своє проміння з нашої плоті і просвічує наші душі. Давно я прагнув бачити цей день і не просто бачити, але при такій безлічі народу, і безперестану молився, щоб наше зібрання було таким велелюдним, яким бачимо його тепер.

07.01.2021Читати далі