Синаксар у Неділю третю Великого посту.

Стихи: 
Нехай вся земля поклониться Хресту,
Через який зрозуміла слова про поклоніння Тобі.

У цей день, в третю Неділю посту, ми святкуємо поклоніння Чесному і Животворящому Хресту з наступних причин. Так як під час сорокаденного посту і ми деяким чином розпинаємося, умертвляючи пристрасті, і відчуваємо гіркоту, сумуючи і знемагаючи, то і ставиться перед нами Чесний і Животворящий Хрест, як той, що прохолоджує і зміцнює нас, що нагадує нам про страждання Господа нашого Ісуса Христа і що потішає нас: якщо Бог наш розп’явся заради нас, то скільки ж нам личить робити заради Нього, – полегшує наші труди поданням і спогадом скорбот Владики та надією на славу Хреста.

Бо як Спаситель наш, зійшовши на Хрест, прославився через зневагу та засмучення, так і нам личить робити, щоб і прославитися з Ним, якщо коли потерпимо що-небудь сумне (скорботне). Інакше кажучи, як втомлені подорожні, що проходять довгий і важкий шлях, знайшовши де-небудь тінисте дерево, відпочивають, присівши під ним, і зі свіжими силами йдуть далі, так і тепер, під час посту, на шляху скорбот і подвигу, посередині його святі отці посадили древо Хреста, яке виточує життя, дає нам полегшення і прохолоду та робить нас, втомлених, сильними і здатними до подальшої праці. Або (це так) як при наближенні [пришестя] царя спочатку несуть його знамена і скіпетри, а потім і сам він приходить, радіючи і веселячись через перемогу, і піддані веселяться разом з ним. Так і Господь наш Ісус Христос, бажаючи явити остаточну перемогу над смертю і зі славою прийти в день Воскресіння, перше послав нам Свій скіпетр, царське знамено – Животворящий Хрест, що наповнює нас багатою відрадою та втіхою і готує нас належним чином прийняти, наскільки [глибинно] можемо вмістити, Самого Царя і радісно возвеличити як Переможця.

Встановлено ж це в середню седмицю посередині святої Чотиридесятниці тому, що свята Чотиридесятниця подібна до гіркого джерела через сокрушення наше та прикрощі і сум, які доставляє нам піст. Тому як всередину того джерела божественний Мойсей поклав дерево і усолодив його, так і Бог, Який провів нас через духовне Червоне море і вивів (з неволі) мисленного фараона, Животворящим Древом Чесного і Животворящого Хреста усолоджує гіркоту сорокаденного посту і втішає нас, як тих, що перебувають у пустелі, поки не возведе Своїм Воскресінням до вишнього Єрусалиму. Або, оскільки Хрест називається і є Древом життя, а це Древо посаджене було посеред раю – Едему, згідно з цим і божественні отці посадили Хресне Древо посеред святої Чотиридесятниці, одночасно нагадуючи тим Адамове сластолюбство (падіння) і разом з тим отримуючи через Древо позбавлення від нього, бо, куштуючи від нього, ми вже (більше) не вмираємо, а навпаки, оживляємося. Силою його, Христе Боже, збережи нас від спокус лукавого, сподоби нас, радісно пройшовши сорокаденний шлях посту, вклонитися Божественним Твоїм Страстям та Живоносному Воскресінню і помилуй нас, бо Ти один благий і чоловіколюбець. Амінь.

19.03.2023