Стихи:
Світил обраних собор:
Світловидні, просвітіть думки мої.
Стихи:
Арій, що Сина назвав чужим сущності Отчій,
Сам став відкинутий і чужий славі Божій.
У цей день, в неділю сьому після Пасхи, святкуємо пам’ять першого собору, що був у Нікеї, і згадуємо трьохсот вісімнадцять Богоносних отців з наступних причин.
Оскільки Господь Ісус Христос, прийнявши нашу плоть, невимовним чином виконав весь задум щодо нас і повернувся до Престолу Отця, то святі мужі, бажаючи показати, що Син Божий воістину став Людиною, що досконала Людина і одночасно Бог вознісся і сів по правиці величі Отця в вишніх, і що цей собор святих отців таким Його проголосив та ісповідував, що Він має одну сутність з Отцем і почитається з Ним нарівні, – встановили після славного Вознесення нинішнє свято, як би збільшуючи тим самим зібрання стількох отців, які це проповідують: у плоті істинного Бога, Який вознісся, і в плоті ж досконалу Людину.
Собор цей відбувся за імператора Константина Великого, двадцятого року його царювання. Після припинення гонінь [1] він править спершу в Римі, а потім, у 5838 році від створення світу творить всеславний град, названий його ім’ям – Константинополь.
Тоді-то і почалися події, пов’язані з Арієм. Цей Арій походив з Лівії. Прибувши в Олександрію, він був рукоположений в диякони священномучеником Петром Олександрійським і почав з тих пір, нібито протиставляючи себе нечестивому Савелію [2] (який стверджував, що в Божестві одна Особа і одна Іпостась, і Воно [Божество] іноді Отцем виявляється, іноді Сином, іноді Духом Святим), хулити Сина Божого, називаючи Його творінням, створеним з несущого і далеким від Божественного достоїнства, Який Премудрістю і Словом Бога називається в переносному значенні.
01.06.2025Читати далі
Стихи:
Сівши праворуч Отця, Превічне Слово,
Віру найміцнішу Ти учням, подав.
У цей день, четвер шостої седмиці після Пасхи, святкуємо Вознесення Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Оскільки Господь, перебуваючи перед своїми стражданнями з учнями, обіцяв їм пришестя Всесвятого Духа і казав: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде (Йо 16,7), і ще: Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду (Йо 16,13), то після востання з мертвих являвся їм сорок днів не постійно, але час від часу, розділяючи з ними їжу й пиття та представляючи воскресення найдостовірнішим ділом.
Нарешті, возвістивши про Царство Боже, повелів їм не відлучатися з Єрусалиму, але, перебуваючи там, очікувати пришестя Всесвятого Духа, щоб хреститися і від Нього, бо раніше вони були хрещені одною лише водою від Йоана Предтечі, хоча Епіфаній Кіпрський і розповідав згодом, що Йоан Богослов хрестив Богородицю, а Петро і той же Йоан – інших апостолів.
Залишатися ж в Єрусалимі повелів для того, щоб проповідь благовісті спершу утвердилась там, і апостоли, переходячи в інші міста, не були з легкістю оскаржені як брехуни, а ще тому що належало їм, немов би воїнам, запастися тут зброєю Духа і опісля вийти на битву з ворогами Христа. Але коли настав час Вознесення, Він виводить їх на Оливну гору (яка називається так тому, що там насаджено безліч оливкових дерев) і розмовляє з ними про сповіщення про Нього всім кінцям землі і про нескінченне Його Царство в майбутньому. А оскільки бачив, що і вони в присутності Пречистої Його Матері мають намір запитувати про те, що має бути, приставляє до них ангелів, які вияснять [прийдешнє Його] сходження на небо.
29.05.2025Читати далі
Стихи:
Світла Подателю, від Світла бувши Світлом,
Сліпородженому очі Ти даруєш, Слове.
У цей день, в шосту неділю після Пасхи, святкуємо чудо Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, створене над сліпим від народження. Чудо це, подібно колишньому з самарянкою і розслабленим, також здійснилося при посередництві води. Сталося ж воно так. Коли Христос у розмові з юдеями оголосив себе рівним Отцю і сказав: Перше, ніж був Авраам, Я є (Йо 8,58), ті метали в Нього камені.
25.05.2025Читати далі
Стихи:
Ти, до криниці прийшовши за тлінною водою,
Черпаєш воду живу, нею омиваєш гріхи.
У цей день, в п’яту неділю після Пасхи, здійснюємо святкування Самарянки: оскільки Христос в цей день з усією ясністю об’явив себе Месією, що означає Христос або «Помазаник» (бо меса по-єврейському означає «єлей»), то нинішнє свято від того, вважаю я, і призначене на неділю, найближчу до переполовення П’ятдесятниці.
І як у неділю перед цим Господь робить чудо в купелі, так в цей день – при криниці Якова, яку сам Яків викопав і подарував своєму синові Йосифові (див. Бут 48,22). Було то особливе місце, де багато міст населяли самаряни, і при тому розташоване поблизу гори Сомор.
18.05.2025Читати далі
Стихи:
Слово Христа укріпляє розслабленого:
Саме слово є зціленням.
У цей день, в четверту неділю після Пасхи, здійснюємо воспоминання про розслабленого і за звичаєм святкуємо це чудо.
Святкувати чудо над розслабленим належиться тут і тому, що Христос вчинив його під час єврейської П’ятидесятниці. Прийшовши до Єрусалиму на свято, Він увійшов до купелі з п’ятьма критими ходами, яку побудував Соломон і яка називалася Овечою, бо там мили нутрощі овець, яких заколювали для жертвоприношення в храмі, або тому, що всякий, хто входив туди першим, як тільки вода раз в році порушувалась ангелом, ставав здоровим.
11.05.2025Читати далі
Стихи:
Миро Христові учениці приносять,
Я ж їм пісню, немов миро, несу.
У цей день, у третю неділю після Пасхи, звершуємо святкування пам’яті жінок-мироносиць. Згадуємо також Йосифа з Ариматеї, який був таємним учеником Христа, і разом з ним нічного учня Никодима.
З них жінки були справжніми і найпершими свідками воскресення, Йосиф і Никодим – свідками погребення, тобто всього того, що в нашому вченні є найважливіше і насущне.
04.05.2025Читати далі
Стихи:
Якщо ні аду ключі, ні гріб, запечатаний вартою,
Не були перешкодою Тобі, – як перешкодять двері?
Сьогодні, в неділю другу після Пасхи, ми світло святкуємо оновлення Воскресіння Христового і дотик святого апостола Томи. Оновленням називався давній звичай святкувати серед року подію на деякій відстані від пам’ятного дня, коли вона сталася, згадуючи тим самим серед року великі діла того дня, щоб не прийшли вони в забуття.
Тому й звершили євреї першу Пасху в Гілгалі [1] (ІН 5, 10), як би відновлюючи перехід через Червоне море. Тому поновлюється у них – і при тому з усілякою пишнотою – скинія свідоцтва, і царювання Давида, і багато іншого, щоб не перераховувати окремо.
27.04.2025Читати далі
Хто благочестивий і боголюбивий – нехай насолоджується цим прекрасним торжеством. Розважливий раб нехай увійде з радістю в радість Господа свого. Хто потрудився – постив, нехай прийме нині динарій (див. Мт. 20, 13). Хто працював з першої години, нехай отримає нині належну плату. Хто прийшов після третьої – нехай з вдячністю святкує. Хто прийшов після шостої – нехай ніскільки не сумнівається, бо не втратить нічого. Хто забарився і прийшов о дев’ятій – нехай приступить не боячись. Хто прийшов навіть об одинадцятій – нехай приступить і не страхається. Бо Владика наш щедролюбний: приймає і останнього, як першого; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині так само, як того, хто працював з першої години; і останнього милує, і першого нагороджує; і тому дає, і цьому дарує; і діла приймає, і наміри вітає; і ділання шанує, і старанність хвалить. Отож увійдіть усі в радість Господа нашого. Отримайте нагороду і перші, й другі, багаті й бідні. Ликуйте один з одним, стримані й недбалі, вшануйте день. Ті, що постили, і ті, що не постили, – нині радійте. Трапеза приготовлена, насолоджуйтесь усі. Тілець вгодований, нехай ніхто не виходить голодним. Усі багатством благості насолоджуйтесь. Нехай ніхто не ридає від убозтва, бо явилось царство для всіх. Ніхто нехай не плаче над прогрішеннями, бо прощення з гробу возсіяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо нас звільнила смерть Спасителя. Він умертвив її, будучи в її руках. Він полонив ад, зійшовши в нього, і засмутив того, який скуштував Його плоті. Про це й Ісая в давнину воскликнув: «Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході» (Іс. 14, 9). Шеол засмутився, бо був умертвлений; засмутився, бо його зневажено. Він прийняв тіло – а зустрів Бога; прийняв землю – а зустрів небо; прийняв те, що бачив, – а наразився на те, чого не бачив. «Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» (1 Кор. 15, 55). Воскрес Христос, і впали біси.
Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і жодного мертвого нема у гробі. Бо Христос, що воскрес із мертвих, є «первісток померлих» (1 Кор. 15, 20 ). Йому слава і влада на віки віків. Амінь.
20.04.2025Читати далі
Cтихи:
В ад самотньо зійшовши з силою його поборотися,
З великою добиччю вийшов з аду Христос.
У Святу і Велику Неділю Пасхи святкуємо самé живоносне воскресення Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Нинішнє свято ми іменуємо Пасхою, що в перекладі з єврейської означає «перехід». Бо це день, коли Бог на початку світ з небуття привів. У цей день Він і ізраїльський народ, через Червоне море провівши, з рук фараона викрав. Того ж дня, з небес зійшовши, вселився Він і в утробу Діви. І нині, вирвавши з адових глибин все людське єство, звів його на небеса і утвердив у первоначальній гідності нетління.
20.04.2025Читати далі
Стихи:
Даремно, стороже, охороняєш гріб:
Не втримає могила Самосущого Життя.
У Святу і Велику Суботу святкуємо Боготілесне погребення і зішестя в ад Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, завдяки чому рід наш, покликаний від тління, до вічного життя перейшов.
Свята Чотиридесятниця перевершує всі інші дні; але більшою від неї є Свята і Велика седмиця, а з днів Великої седмиці найбільший день – велика оця і Свята Субота.
19.04.2025Читати далі
