Єпископ Микола Сербський (Велімірович) – Єангеліє про жінок-мироносиць (Неділя третя після Пасхи).

Чудесна річ - любов живих до живих. І світло сонячне не таке чудесне.

Чудесна річ - любов живих до мертвих. І тихе місячне світло на озері не таке чудесне.

Шляхетна людина, що піклується про живих. Більш ніж шляхетна людина, що піклується про мертвих. Людина часто піклується про живих через егоїзм. Але де егоїзм в турботі людини про мертвих? Хіба мертві заплатять їй чи подякують їй? Деякі тварини ховають своїх мерців; і, віддавши їх могилі, вони віддають їх на забуття. Але коли жива людина ховає померлого, вона ховає разом з померлим і частину себе самої; і повертається додому, несучи в душі своїй частину похованого покійника. Це особливо ясно, до щему ясно, коли родич ховає родича і товариш - товариша.

О могильники, у скількох могилах ви вже поховані, і скільки мерців живе в вас!

У смерті є одна властивість любові: вона, як і любов, у чомусь знеособлює тих, хто бачив її і залишився живий. Зігнута матір ходить на могили дітей своїх. Хто це ходить? Це діти в душі материнській і матір ходять на дитячі могили. У душі материнській матір живе лише в одному тісному куточку; всю іншу обитель душі її займають діти. Такий і Христос, але у незрівнянно більшій мірі. Він стис Всього Себе у гробі, щоб люди, діти Його, змогли розміститися в безкрайніх обителях Раю. Зігнута матір ходить на могили дітей своїх, щоб немов воскресити їх в душі своїй, омити їх сльозами своїми, приголубити їх думками своїми. Любов материнська рятує померлих дітей від зникнення і знищення в цьому світі, хоча б на деякий час. Згорблений і обпльований Господь зміг, ідучи до Свого Хреста і труни, любов'ю Своєю істинно воскресити весь рід людський і навіки врятувати його від зникнення і знищення. Тільки діло Христове незрівнянно більше, ніж справа будь-якої з самотніх матерів світу, бо і любов Його до роду людського незрівнянно більша, ніж любов до дітей своїх будь-якої матері у світі.

19.05.2024Читати далі

Єпископ Микола Сербський (Велімірович) – Євангеліє про сумнів і віру апостола Фоми (Неділя друга після Пасхи).

Які чудові взаємини матері і дитини! З одного боку – любов і жертовність, з іншого – віра і послух.

Чи є для дитини якийсь інший шлях до щастя, крім як вірити матері і слухатися її? Чи є більше чудовисько, ніж дитина, котра не вірить своїй матері і не слухає її?

Віра – найцнотливіший шлях пізнання. Хто зверне з шляху цього стає нецнотливим, нечистим.

Віра – найшвидший шлях пізнання. Хто зверне з шляху цього стає на шлях запізнення.

Де є віра,  є і порада; де нема віри, порада не допомагає.

Де є віра, є і бесіда; де віра зменшується, там зменшується і бесіда; там і сумніви, і спокуса займають місце бесіди.

Чужинець не вірить чужинцеві, родич вірить родичу. Коли між чужими поселяється віра, вони стають рідними; коли між рідними зникає віра, вони стають чужими.

Чи міг би спокійно спати господар, якби закрив в одному загоні вовка і вівцю? Як може бути веселою і мирною людина, в душу котрої закрався сумнів і націлився на віру її?

Коли у віри нема сусіда-сумніву, тоді душа людини спокійна і сильна, а лице веселе. 

О, яка сумна картина: зустрілись дві смертні людини, обидві сотворені Тим, Хто і серафимів сотворив, і одна до другої говорить, спокушаючи, і одна другу слухає, сумніваючись!

Лише одна картина ще сумніша від цієї: коли сотворена людина слухає Євангельське слово свого Творця і сумнівається в ньому.

12.05.2024Читати далі

Слово святителя Іоанна Златоуста на Пасху.

Хто благочестивий і боголюбивий – нехай насолоджується цим прекрасним торжеством. Розважливий раб нехай увійде з радістю в радість Господа свого. Хто потрудився – постив, нехай прийме нині динарій (див. Мт. 20, 13). Хто працював з першої години, нехай отримає нині належну плату. Хто прийшов після третьої – нехай з вдячністю святкує. Хто прийшов після шостої – нехай ніскільки не сумнівається, бо не втратить нічого. Хто забарився і прийшов о дев’ятій – нехай приступить не боячись. Хто прийшов навіть об одинадцятій – нехай приступить і не страхається. Бо Владика наш щедролюбний: приймає і останнього, як першого; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині так само, як того, хто працював з першої години; і останнього милує, і першого нагороджує; і тому дає, і цьому дарує; і діла приймає, і наміри вітає; і ділання шанує, і старанність хвалить. Отож увійдіть усі в радість Господа нашого. Отримайте нагороду і перші, й другі, багаті й бідні. Ликуйте один з одним, стримані й недбалі, вшануйте день. Ті, що постили, і ті, що не постили, – нині радійте. Трапеза приготовлена, насолоджуйтесь усі. Тілець вгодований, нехай ніхто не виходить голодним. Усі багатством благості насолоджуйтесь. Нехай ніхто не ридає від убозтва, бо явилось царство для всіх. Ніхто нехай не плаче над прогрішеннями, бо прощення з гробу возсіяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо нас звільнила смерть Спасителя. Він умертвив її, будучи в її руках. Він полонив ад, зійшовши в нього, і засмутив того, який скуштував Його плоті. Про це й Ісая в давнину воскликнув: «Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході» (Іс. 14, 9). Шеол засмутився, бо був умертвлений; засмутився, бо його зневажено. Він прийняв тіло – а зустрів Бога; прийняв землю – а зустрів небо; прийняв те, що бачив, – а наразився на те, чого не бачив. «Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» (1 Кор. 15, 55). Воскрес Христос, і впали біси.

Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і жодного мертвого нема у гробі. Бо Христос, що воскрес із мертвих, є «первісток померлих» (1 Кор. 15, 20 ). Йому слава і влада на віки віків. Амінь.

05.05.2024Читати далі

З СВІТЛИМ СВЯТОМ ВОСКРЕСІННЯ!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Цей день, що його створив Господь, то ж радіймо і веселімось в нім! (З Воскресної Утрені)

Любі наші читачі! Щиро вітаємо Вас зі світлим Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа. Бажаємо вам цілковитого уповання на Бога. Нехай нічого вас не лякає і не тривожить. Бог нас безмежно любить і чекає на кожного. Нехай Воскреслий Христос благословить Вас у ці дні, а світло Христового Воскресіння зігріває всіх Вас та приносить кожному мир, радість і благополуччя на довгі літа!

Пасха Господня – це день прощення і єднання. Пробачмо, отже, усім, хто нам завинив чи нас образив, бо каже Господь: «коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам». А як ми комусь завинили, то негайно попросімо пробачення, щоб гідно та з миром у серці славити Господа.

Христос воскрес - і все творіння радіє;

Христос воскрес - і небо нехай веселиться.

Христос воскрес - і ангели торжествують з нами;

Христос воскрес - і просвітилися глибини підземні.

Христос воскрес - співайте, душі праведні, із пекла визволені;

Христос воскрес - взиваймо з радістю, від смерті спасенні.

Співай же Господеві, вся земле:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.

(Акафист Воскресінню Христовому)

05.05.2024Читати далі

Єпископ Микола Сербський (Велімірович) – Євангеліє про Переможця смерті (Пасха).

Замерзлі збираються біля вогню; голодні збираються біля трапези; змучені довгою темрявою ночі радіють сходу сонця; виснажені важкою боротьбою торжествують від несподіваної перемоги.

О воскреслий Господи, як Ти воскресінням Своїм для всіх став усім!

О найбагатший Царю, як Ти одним Своїм даром наповнив всі порожні руки, простерті до неба! Радіє небо, радіє і земля. Радіє небо, як радіє мати, годуючи своїх голодних дітей; радіє земля, як радіють діти, приймаючи їжу з рук своєї матері?

Перемога Христова – єдина перемога, якій можуть радіти всі людські істоти, від першоствореної і до останньої. Всяка інша перемога на землі розділяла і розділяє людей. Коли один цар земний здобуде перемогу над іншим царем, один з них радіє, а другий тужить. Коли людина переможе свого сусіда, то під одним дахом – пісня, а під іншим – плач. Але нема на землі переможної радості, не отруєної зловтіхою: звичайний переможець земний радіє як своєму сміху, так і сльозам переможеного супротивника. Він і сам не помічає, як зловтіха наполовину розбавляє його радість.

Коли Тамерлан переміг султана Баязіда, він посадив останнього в залізну клітку і перед кліткою влаштував святкування і бенкет. Вся його радість полягала в зловтішанні; його злість живила його веселощі. О брати, якою ж короткою радістю буває зловтіха! О, якою отруєною їжею для веселощів є злість! Коли король Стефан Дечанський переміг короля болгарського, він не хотів ні втручатися в болгарські землі, ні поневолювати болгарський народ, але з поля битви вирушив у самітню келію, щоб поститися і молитися Богові. Цей переможець благородніший за іншого; однак і ця перемога, як і будь-яка людська перемога, не позбавлена свого жала для переможених. І найблагородніша людська перемога схожа на якесь сонце, що однією своєю половиною випускало б світлі промені, а другою – темне проміння. Тільки Христова перемога – як сонце, що зливає свої світлі промені на всіх, хто стоїть під ним.

Тільки Христова перемога наповнює всі серця людські повнотою радості. Тільки вона – перемога, в якій нема зловтіхи і злості.

05.05.2024Читати далі

Синаксар у Святу і Велику Суботу.

Стихи:
Даремно, стороже, охороняєш гріб:
Не втримає могила Самосущого Життя.

У Святу і Велику Суботу святкуємо Боготілесне погребення і зішестя в ад Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, завдяки чому рід наш, покликаний від тління, до вічного життя перейшов.

Свята Чотиридесятниця перевершує всі інші дні; але більшою від неї є Свята і Велика седмиця, а з днів Великої седмиці найбільший день – велика оця і Свята Субота.

04.05.2024Читати далі

Синаксар у Святу і Велику П’ятницю.

Стихи на розп’яття:
Ти, Боже, живий – і умертвлений на древі;
О, обнажений мертвець – і Син Бога Живого!

Стихи на розбійника, розп’ятого з Христом:
Відкрив розбійник зачинені врата Едему;
Він вставив ключ – (молитву): Пом’яни мене!

У Святу і Велику П’ятницю ми звершуємо (богослуження) святих, спасительних і страшних страждань Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, які Він добровільно перетерпів за нас. Оплювання, побиття, удари, паплюження, глузування, багряниця, тростина, губка, оцет, цвяхи, спис, і після всього цього Хрест і смерть, – все це мало місце в п’ятницю.

03.05.2024Читати далі

Єпископ Микола Сербський (Велімірович) – Євангеліє про Бога серед розбійників (Велика П’ятниця).

Христос на Голгофі! Спаситель на Хресті! Праведник в муках! Чоловіколюбець вбитий людьми! Хто має совість, нехай засоромиться! Хто має серце, нехай плаче! Хто має розум, нехай розуміє!

З чим порівняти цю подію, таємну, як безодня, важку, як земля, страшну, як пекло? З якою з мільйонів щоденних подій в неосяжному всесвіті, які бачать наші очі і про які чують наші вуха, порівняти цей, що не має назви, злочин на Голгофі? З ягням серед голодних вовків? Чи з невинним немовлям у пащі царя зміїв? Чи з матір’ю, оточеною божевільними синами і доньками? Чи з майстром, що потрапив у ним самим створену машину і порубаним на шматки механізмом цієї машини? Чи з Авелем, якого брат убив? Але це більший грішник вбив меншого грішника, а тут злочин вчинено над Безгрішним. Чи з Йосипом, якого брати продали в Єгипет? Але це гріх проти брата, однак, не проти Добродія. Чи з праведним Іовом, тіло якого сатана перетворив на гній, і сморід, і їжу червів? Але це лютий сатана виступив проти творіння Божого, а тут творіння виступило проти Творця. Чи з дивним Давидом, на якого повстав син його Авессалом? Але то мала кара Божа за великий гріх Давидів, а тут Праведник, Праведник, найбільший Праведник зазнає найбільших, найбільших мук!

Милосердний Самарянин, що рятував людство від ран, нанесених розбійниками, Сам попався розбійникам. Сім видів розбійників оточили Його. Першого розбійника представляє сатана, другого – старійшини і вожді народу іудейського, третього – Іуда, четвертого – Пилат, п’ятого – Варава, шостого – нерозкаяний злочинець на хресті і сьомого – розкаяний злочинець на хресті. Зупинімося на мить і роздивимось цю розбійницьку шайку, серед якої висить розіп’ятий Син Божий, в крові і ранах. 

02.05.2024Читати далі

Синаксар у Святий і Великий Четвер.

Стихи на Божественне умивання:
Учням на вечері мив ноги Бог,
Нога Якого потім на (древо)
[1] спиралася, колись заборонене в Едемі.

Стихи на Тайну Вечерю:
Подвійна вечеря: бо вміщає Пасху стару
І Пасху нову – Владики Кров і Тіло.

Стихи на молитву перед страстями:
Молитва – труд аж до (крапель) крові на обличчі;
Христе, Отцю молився Ти відкрито,
Боявся смерті, цим обманувши ворога.

Стихи на зраду:
Обманщики людей! Навіщо потрібні мечі і кілки
Проти Того, Хто добровільно
Помре, щоб світ спасти?

Святі отці, що все премудро впорядкували, перейнявши усе від божественних апостолів і Священних та Божественних Євангелій, заповіли нам у святий і Великий Четвер згадувати чотири (події): 1) Божественне умивання (ніг); 2) Тайну Вечерю і встановлення Святих Таїн; 3) надзвичайну молитву (в Гетсиманії) і, нарешті, 4) зраду.

02.05.2024Читати далі

Синаксар у Святу і Велику Середу.

Стихи: 

Жінка, помазавши Христове тіло миром,

Передвіщає смирну і алое Никодима.

У Святу і Велику Середу божественні отці повеліли творити спомин про жінку-блудницю, яка незадовго до спасительних страждань помазала Господа миром. Для того встановлено здійснювати тепер її пам’ять, щоб, за словом Спасителя, всюди і всім було сповіщено про її ревний вчинок.

Коли Ісус увійшов до Єрусалиму і був у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка і вилила Йому на голову дорогоцінне миро.

01.05.2024Читати далі