Синаксар у Святий і Великий Четвер.

Стихи на Божественне умивання:
Учням на вечері мив ноги Бог,
Нога Якого потім на (древо)
[1] спиралася, колись заборонене в Едемі.

Стихи на Тайну Вечерю:
Подвійна вечеря: бо вміщає Пасху стару
І Пасху нову – Владики Кров і Тіло.

Стихи на молитву перед страстями:
Молитва – труд аж до (крапель) крові на обличчі;
Христе, Отцю молився Ти відкрито,
Боявся смерті, цим обманувши ворога.

Стихи на зраду:
Обманщики людей! Навіщо потрібні мечі і кілки
Проти Того, Хто добровільно
Помре, щоб світ спасти?

Святі отці, що все премудро впорядкували, перейнявши усе від божественних апостолів і Священних та Божественних Євангелій, заповіли нам у святий і Великий Четвер згадувати чотири (події): 1) Божественне умивання (ніг); 2) Тайну Вечерю і встановлення Святих Таїн; 3) надзвичайну молитву (в Гетсиманії) і, нарешті, 4) зраду.

16.04.2020Читати далі

Синаксар у Святу і Велику Середу.

Стихи: 

Жінка, помазавши Христове тіло миром,

Передвіщає смирну і алое Никодима.

У Святу і Велику Середу божественні отці повеліли творити спомин про жінку-блудницю, яка незадовго до спасительних страждань помазала Господа миром. Для того встановлено здійснювати тепер її пам’ять, щоб, за словом Спасителя, всюди і всім було сповіщено про її ревний вчинок.

Коли Ісус увійшов до Єрусалиму і був у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка і вилила Йому на голову дорогоцінне миро.

15.04.2020Читати далі

Синаксар у Святий і Великий Вівторок.

Стихи: 

Великий Вівторок нам представляє десять дів,

Які почули від непідкупного Владики вирок.

У Святий і Великий Вівторок ми споминаємо притчу про десять дів, бо цю та інші притчі Господь, йдучи на страждання та входячи (це було на горі Оливній – див. Мт гл. 21, 22, 25) в Єрусалим, розповідав своїм учням, а деякі звертав і до юдеїв. Притчу ж про десять дів сказав Він, закликаючи до милостині і разом з тим навчаючи всіх бути готовими заздалегідь до смерті.

Господь багато говорив їм про дівство і про скопців – та й завжди дівство прославляється – бо це справді велика (чеснота). Але щоб хтось, хто подвизається в дівстві, не нехтував іншими чеснотами, насамперед милостинею, яка чинить яскравим світильник дівства, святе Євангеліє приводить цю притчу; і називає мудрими п’ятьох, які доклали до дівства багато дорогого єлею милостині, а п’ятьох – немудрими, бо хоч й вони мали дівство, але милостиню – незрівнянно (меншу). Тому вони й немудрі, що виконавши більше, залишили менше, і нічим не відрізнялися від блудниць, бо були так само переможені через багатство, як ті – через плоть.

У Святий і Великий Вівторок ми споминаємо притчу про десять дів, бо цю та інші притчі Господь, йдучи на страждання та входячи (це було на горі Оливній – див. Мт гл. 21, 22, 25) в Єрусалим, розповідав своїм учням, а деякі звертав і до юдеїв. Притчу ж про десять дів сказав Він, закликаючи до милостині і разом з тим навчаючи всіх бути готовими заздалегідь до смерті.

14.04.2020Читати далі

Синаксар у Святий і Великий Понеділок.

Стихи (на Йосифа Прекрасного):
Йосиф цнотливий став справедливим правителем і хліба роздавачем. О, вмістилище чеснот!

Стихи (на всохлу смоковницю):
Єврейське зібрання проображаючи,
Христос своїм прокляттям висушує
Смоковницю, позбавлену плодів духовних,
Тож уникаймо ми її нещастя!

У Святий і Великий Понеділок ми згадуємо блаженного Йосифа Прекрасного і всохлу смоковницю, оскільки звідси бере початок (седмиця) святих Страстей Господа нашого Ісуса Христа, а прообразом Його насамперед служить Йосиф.

13.04.2020Читати далі

Синаксар у Квітну неділю (неділю ваїй). Вхід Господній в Єрусалим.

Стихи: 

На безсловесну тварину возсів Той, що створив словом небеса, людей звільняючи від уподібнення тваринам.

У цей день ми святкуємо славний і пресвітлий празник ваїй (Квітної неділі) ось чому. Після воскресення Лазаря з мертвих численні, бачачи, що сталося, увірували в Христа; тому юдейське зборище затвердило вирок: вбити Христа і самого Лазаря. Ісус віддалився [1], уникаючи їх злоби, а вони вирішили неодмінно вбити Його у празник Пасхи, але деякий час було Йому дано уникнути цього. За шість днів до Пасхи, говорить євангелист Йоан, прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу, а сестра його Марія помазала миром ноги Христа (пор. Йо 12,1-3).

12.04.2020Читати далі

Синаксар у Лазареву суботу.

Стихи: 

Ти плачеш, Ісусе, – це від людської природи,
А друга воскрешаєш – Божественною (Твоєю) силою.

У цей день ми святкуємо воскресення святого праведного Лазаря Чотириденного, друга Христового. Він був по народженню юдей, за віросповіданням – фарисей, син фарисея Симона, як десь говориться, родом з Витанії. Коли ж Господь наш Ісус Христос звершував свій земний шлях заради спасення людського роду, Лазар став Його другом наступним чином. Оскільки Христос часто розмовляв з Симоном, бо і той очікував воскресення мертвих, і багато разів приходив в їх будинок, то Лазар разом з двома своїми сестрами, Мартою і Марією, полюбився Йому як рідний.

10.04.2020Читати далі

Слово святителя отця нашого Йоана Золотоустого, Архиєпископа Константинограда, на Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Благовіщення. Федуско з Самбора. Ікона з Наконечного. 1579 р.

Радість благовіщення, свободу знамення, з рабства звільнення сповіщає ангел Діві. Ангел з Дівою говорить, але не так, як колись бесідував з жінкою змій у раю. У шостий місяць, – каже євангелист, – посланий був ангел Гавриїл від Бога до Діви, зарученої мужеві. Посланий був Гавриїл, аби цілому світові спасення благовістити. Посланий був Гавриїл, несучи підпис Адамовового поклику. Посланий був Гавриїл до Діви, щоб безчестя жіноче на честь перетворити. Посланий був Гавриїл, аби чесному Женихові спочивальню приготувати. Посланий був Гавриїл, аби між творінням і Творцем уневіщення здійснити. Посланий був Гавриїл до одушевленої палати Царя ангелів. Посланий Гавриїл до Діви, зарученої Йосифові, але береженої для Сина Божого. Посланий безплотний до Діви чистої. Посланий був вільний від гріха до тої, що не пізнала тління. Посланий світильник пресвітлий, сповіщаючи сонце правди. Послана була ранкова зоря, яка йде перед світлом дня. Посланий Гавриїл, щоб сповістити про Того, Хто в лоні Отчому є і на руках матері спочиває.

07.04.2020Читати далі

Житіє преподобної матері нашої Марії Єгипетської, що його написав святіший Софроній, патріарх Єрусалимський.

В одному з палестинських монастирів жив старець, прикрашений доброзвичайністю життя та розсудливістю слова. Ім’я того старця було Зосима. Він пройшов усі подвиги монашого життя і зберіг усі правила, що їх передали досконалі іноки. Те все чинячи, ніколи не минав він нагоди повчитися божественних слів, отож чи лягав, чи вставав, чи працював, чи їв – безперестанно співав Богові. Прийшовши змалечку в монастир, до п’ятдесяти трьох років добре подвизався в ньому. А тоді збентежили його помисли, буцім він у всьому вже досконалий і не треба, щоби хтось його повчав. Отож подумав він: «Чи є на землі монах, який міг би повчити мене для моєї користі або показав мені подвиги, яких я не звершував? Чи знайдеться в пустелі хтось, чиї діла перевершили б мої?»

Коли старець це подумав, з’явився йому ангел і прорік: «О Зосимо, подвизався ти добре, наскільки спроможна подвизатися людина, добре пройшов подвижницьке життя, та нема такої людини, що була б досконалою, бо подвиг, який чекає попереду і якого ти не знаєш, більший від того, що вже позаду. Щоб довідатися тобі, скільки є доріг до спасення, вийди зі своєї землі, як Авраам – преславний патріарх, та йди в монастир, що на річці Йордан».

04.04.2020Читати далі

Синаксар у суботу п’ятої седмиці Великого посту, Похвала Пресвятої Богородиці (субота Акафістова).

Клацніть щоб збільшити ікону

Стихи:
Все місто вдячно хвалить піснею безупинною
Невтомну Захисницю у боях.

У цей день [суботу п’ятої седмиці Великого посту]  ми співаємо акафіст (несідальний піснеспів) Пресвятої Владичиці нашої Богородиці з наступних причин. У роки самодержавного правління у Візантії імператора Іраклія [1] перський цар Хозрой [2], бачачи, що грецька держава ослаблена після царювання тирана Фоки [3], послав одного зі своїх воєвод, на ім’я Сарвар, з багатотисячним військом, щоб підкорити собі всі східні провінції імперії. Хозрой намагався зробити це і раніше, погубивши близько ста тисяч християн, яких юдеї викуповували у нього і вбивали.

03.04.2020Читати далі

Синаксар у четвер п’ятої седмиці Великого посту. «Стояння Марії Єгипетської».

Стихи:

Подай, Христе мій, образи покаяння;
Тим, що нині співають Тобі Великий Канон.

У цей день, згідно з давнім переданням, співаємо службу Великого Канону. Цей Канон справді найбільший серед усіх канонів. Його уклав і записав святий отець наш Андрей, архиєпископ Критський, якого називають ще і Єрусалимським. Насправді він походив із Дамаску.

31.03.2020Читати далі