Жайворонки і 40 мучеників Севастійських.
22-го березня у церковному календарі особливий день – свято 40 мучеників. Йдеться про 40 воїнів римського ХІІ легіону, які загинули у 320 році біля міста Севастія (нині турецьке місто Сівас) за відмову зректись християнства. Святим моляться за швидке повернення рідних з дальньої відлучки.
В українців цього дня з відлучки повертається справжнє тепло, повноцінно починається сезон посівних робіт. Існувало повір'я, що теплу весну на своїх крилах несуть птахи, які повертаються із зимівлі. І, аби птахи швидше повернулися, раніше здійснювали багато обрядів, до яких долучали малечу. 22 березня, якраз після дня весняного рівнодення, коли настає астрономічна весна, нарешті й справжня весна бере свої права: в давнину люди вірили, що саме цього дня з вирію повертаються птахи. Тому існує дуже гарна та цікава традиція — випікання булочок-жайворонків у вигляді пташок. У Великий піст на Русі господині пекли булочки-пташки з пісного тіста, іноді виліплювали їх разом із гніздами та яєчками. Готових пташок «садили» на вікно, а частину віддавали дітям для забави.
Пропонуємо і вам потішити своїх діточок у традиційний для нашого народу спосіб — разом спекти «жайворонків».
Жайворонків печуть із пісного дріжджового тіста, бо свято відбувається під час Великого посту. Але, незважаючи на те, що в тісті немає молока, масла та яєць, булочки виходять дуже смачні. У різних куточках України ці булочки називали іменами різних птахів: «жайворонки» та «голуби» — на Київщині, «соловейчики» — на Чернігівщині, «зозульки» — на Рівненщині, «качечки» — на Житомирщині та «гуски» — на Волині. У Вітовському районі на Миколаївщині жайворонків називали також «Сорочини», бо 22 березня — День Сорока Святих. У народі вірили, що цього дня сорока збирає сорок гілочок та мостить собі з них гніздечко, і казали: «Сьогодні сорока — іменинниця!» До речі, спочатку не було єдиного дня для святкування зустрічі весни — в кожній місцевості він визначався окремо, за погодою та народними прикметами.
.JPG)
В окремих селах Чернігівщини печиво у формі пташки називали «соловейчиками»; на Київщині – «жайворонками» або «голубами»; на Житомирщині (с. Меделівка, Ворсівка Радомишльського р-ну) – «качечками»; на Рівненщині – «зозульками», а на Волині «гусками». В народних уявленнях голуб, соловей, жайворонок є чистим святим Божим птахом.
Існують різні рецепти приготування тіста для “жайворонків”. Наводимо один з них:
0,5 л молока
15 г сухих дріжджів
120 г цукру
200 г масла
2 яйця
2 г ванільного цукру
сіль
1 кг борошна
Способи формування пташки з тіста
Форми птахів-жайворонків можуть бути різноманітними. Залежить від місцевої традиції та фантазії господинь.
«Жайворонок» на свято «Сорок святих». Запорізька обл. Великобілозерський р-н с.Великобілозерка
Майстрині – Данько Марина Василівна (1974 р.н.), Сиротенко (Водяницька) Наталя Іванівна (1968 р.н.)
Основа – хрест, на хресті великий жайворонок. Клином від нього донизу розташовуються з обох боків по двадцять бубличків. Бублички – це гнізда, в них знаходяться маленькі жайворонки. Жайворонків прийнято роздавати дітям.
Жайворонки. Луганська обл. с.Михайлівка
Майстрині – Шаповалова (Сухіна) Лідія Андріївна (1941 р.н.), Шаповалова (Дубова) Віра Семенівна (1937 р.н.), Дубова Анастасія Іванівна (1938 р.н.), Сорокіна Алла Анатоліївна (1963 р.н.)
“Шо на Сорок Святих прилітає сорок жайворонків, то це вірять. Жайворонок вилітає з вирію саме в березні місяці. І що сорока кладе на своє кубло сорок паличок, то і в це вірять. І печиво роблять на цей день: печуть з тіста жайворонки, голуби, коржі, бублики, вареники. Це печуть для дітей, щоб було що їсти та чим гратися. В цей день діти бігають з печивом і співають веснянок” (записав П. Мисливець – «Звенигородщина»).
На два десятки пташок:
- свіжі дріжджі — 30 г (або 10 г сухих)
- тепла вода — 2 склянки (400 мл)
- цукор — 3 столові ложки
- олія — 3 столові ложки
- сіль — 1/3 чайної ложки
- ванілін на кінчику чайної ложки
- борошно — близько 4-5 склянок (500-600 г)
- жменька темних родзинок
Склянка — 200 мл. Борошна може знадобитися трошки більше або менше.
Пресовані свіжі дріжджі розітріть з 1 ложкою цукру та влийте 1 склянку теплої води, просійте 1 склянку борошна та перемішайте. Залиште в теплому місці на 15 хвилин.
Якщо маєте сухі дріжджі в гранулах, змішайте з ложкою цукру та склянкою теплої води і також залиште на 15 хвилин, до утворення пінки.
А сухі моментальні дріжджі в порошку одразу змішайте з борошном, додавайте решту інгредієнтів та замішуйте тісто.
Повернемося до опари — ось вона наповнилася бульбашками, час додати решту води та цукру, сіль, олію та частину борошна.
Далі поступово підсипайте борошно та замішуйте тісто. Воно має вийти не липким, але й не надто крутим, еластичним, гладеньким. Всього може знадобитися від 4 до 5 склянок борошна. Гарно вимісіть тісто упродовж 10-15 хвилин: що довше, то краще. Під час вимішування тісто збагачується киснем, необхідним для бродіння дріжджів, та у ньому розвивається клейковина — еластичні зв'язки між молекулами. Тому вироби з добре вимішаного тіста ліпше підійдуть та краще триматимуть форму, а випічка навіть без яєць та масла вийде пишною та ніжною.
Покладіть тісто в миску, притрушену борошном, накрийте рушником та залиште на 1 годину в теплому місці.
22.03.2022