Синаксар у четверту неділю після Пасхи, про розслабленого.

Стихи: 
Слово Христа укріпляє розслабленого:
Саме слово є зціленням.

У цей день, в четверту неділю після Пасхи, здійснюємо воспоминання про розслабленого і за звичаєм святкуємо це чудо.

Святкувати чудо над розслабленим належиться тут і тому, що Христос вчинив його під час єврейської П’ятидесятниці. Прийшовши до Єрусалиму на свято, Він увійшов до купелі з п’ятьма критими ходами, яку побудував Соломон і яка називалася Овечою, бо там мили нутрощі овець, яких заколювали для жертвоприношення в храмі, або тому, що всякий, хто входив туди першим, як тільки вода раз в році порушувалась ангелом, ставав здоровим.

І ось, знаходить там чоловіка, який перебуває в недузі тридцять і вісім років та не має нікого, хто кинув би його, лежачого марно, в воду. Отже, навчаємося звідси, яким благом є терпіння і твердість, і одночасно того, що Бог, оскільки належало з’явитися дару Хрещення, яке очищає всякий гріх, передбачив у Старому Завіті чудеса від води, щоб дар сей, коли з’явиться, був з готовністю прийнятий.

До цього то розслабленого, якого деякі невідомо чому іменують Іаром, і приходить Ісус, питаючи його, чи хоче бути здоровий, а той вказує у відповідь на відсутність того, хто допоміг би йому. Христос же, знаючи, наскільки він виснажений хворобою, каже: Візьми ложе твоє і ходи! (Йо 5,8). І миттєво чоловік той стається здоровим і, взявши на плечі ложе, щоб діло се не вважали за примарне, направляється з ним додому.

А оскільки була субота, юдеї докоряли йому, що він носить ложе, він же посилався на Того, Хто зцілив його, Який у суботу наказав йому йти, хоча й не знав, хто Він, бо Ісус, говорить євангелист, із-за народу, що зібрався там, відступив і сховався. Після того знаходить його Ісус у храмі і каже: Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось (Йо 5,14).

Деякі, неправильно розуміючи, кажуть, ніби Христос сказав це тому, що цей чоловік згодом, коли Він (Христос) предстояв перед первосвящеником Каяфою, вдарив Його по щоці, за що й отримав у спадок тортури вічним вогнем, тяжчі від розслаблення, і не тільки тридцять вісім років, але повсякчасне страждання.

Однак Господь швидше за все вказав, що хвороба розслаблення трапилася з ним від гріхів. Втім, не всяка неміч буває від гріхів, а й від природної недуги, і від обжерливості, і від недбалості, і з інших причин. Розслаблений, достовірно дізнавшись, що Той, Хто зробив його здоровим, це Ісус, доводить се до відома юдеїв. А ті, розпалюючись помстою, шукають як убити Христа за те, що Він нібито суботу порушив. Христос багато з ними розмовляв, доводячи, що і в суботу добро робити – діло праве, і що Він, як Рівний Отцю, є Той, Хто повелів берегти день суботній, і що як Отець творить по сю пору, так і Він творить (пор. Йо 5,17).

Личить знати, що розслаблений цей – інший, ніж у Матея (див. Мт 9,2-7). Те зцілення здійснилося в будинку і люди служили чоловікові тому, який і почув: Твої гріхи відпускаються(Мт 9,2). А це в притворі сталося і розслаблений, за словом Священного Євангелія, «нікого не мав» (пор. Йо 5,7), постіль же свою взяв, як і той.

Нині ж чудо це святкується тому, що і воно в П’ятидесятницю вчинене, подібно як те з самарянкою і сліпим. Бо явління Томі і мироносицям святкуємо на свідчення Христового воскресення з мертвих, з того, що святкуємо до Вознесіння, тому що Він вчинив це різним чином під час єврейської П’ятидесятниці і тому ще, що про це так докладно згадує Йоан.

По безмежній милості Твоїй, Христе Боже наш, помилуй нас. Амінь.

07.05.2023