Стихи:
Господа нашого друзів всіх прославлю я.
А всякий, хто бажає, нехай вступить у їх сонм.
У цей день, в"text-align: justify;">У цей день, в неділю першу по П’ятдесятниці, здійснюємо святкування всім святим по всій вселенній – в Азії, Лівії та Європі, на півночі і півдні. Сьогоднішнє свято Божественні отці визначили звершувати після сходження Всесвятого Духа, якби вказуючи, що все це здійснене через апостолів Його пришестям, яке умудрило і просвітило тих, що походять від нашого змішання, повернувши їм [колишню гідність людини] для заповнення відпалого ангельського чину, і через Христа до Бога привело: одних – мучеництвом і кров’ю, інших – доброчесним життям і звичаями.
І ось, здійснюється те, що перевершує всяке єство. Бо Дух Святий, за природою своєю володіючи устремлінням вгору, сходить у вигляді вогню, а прах земний, що за єством прагне вниз, до небес сходить, і це тілесне наше змішання. Адже плоть наша, раніше прийнята і обожена Богом Словом, возвишена і по правиці слави Отчої возсівши, нині, згідно з обітницею, усіх, що бажають, притягує до себе (див. Йо 12,32), так як би Бог Слово показав діла примирення і якусь провидінну мету приходу свого у плоті і домобудівництва [1]. Бо передше відкинутих – неосвічений народ язичників – приводить Він до єднання і до дружби з собою, тоді як людська природа приносить Богу, немов якесь начало, тих, хто благими ділами своїми були в ній різним чином вправні. Отже, ось перше міркування, по якому ми здійснюємо святкування всім Святим.
26.06.2021Читати далі
Найдавніша відома ікона св. Юрія в Україні - зі с. Станилі на Львівщині, датується поч. XIV ст. Национальный музей во Львове.
Зі Святого Передання Церкви нам відомо, що св. Юрій походив із країни Каппадокії, яка тоді існувала у Малій Азії. Його батьки були побожними християнами і виховали сина у дусі правдивої віри. Народився він у місті Бейрут (у стародавні часи воно звалося Білить), біля підніжжя Ліванських гір.
Коли він іще був юнаком, його батько загинув за Христову віру, і мати, яка походила з Палестини, залишила Каппадокію, щоб повернутися на свою батьківщину.
Св. Юрій ще замолоду обрав для себе фах військовика. Завдяки своїй порядності, зразковому виконанню службових обов’язків і гарній зовнішності він швидко дослужився до посади військового трибуна. Під його командуванням перебувала тисяча вояків. За те, що св. Юрій відзначався особистою хоробрістю, імператор Діоклетіян (284-305) призначив його комитом уже у віці двадцяти років. Молодий воєначальник твердо тримався Христової віри.
06.05.2021Читати далі
Благовіщення. Федуско з Самбора. Ікона з Наконечного. 1579 р.
Радість благовіщення, свободу знамення, з рабства звільнення сповіщає ангел Діві. Ангел з Дівою говорить, але не так, як колись бесідував з жінкою змій у раю. У шостий місяць, – каже євангелист, – посланий був ангел Гавриїл від Бога до Діви, зарученої мужеві. Посланий був Гавриїл, аби цілому світові спасення благовістити. Посланий був Гавриїл, несучи підпис Адамовового поклику. Посланий був Гавриїл до Діви, щоб безчестя жіноче на честь перетворити. Посланий був Гавриїл, аби чесному Женихові спочивальню приготувати. Посланий був Гавриїл, аби між творінням і Творцем уневіщення здійснити. Посланий був Гавриїл до одушевленої палати Царя ангелів. Посланий Гавриїл до Діви, зарученої Йосифові, але береженої для Сина Божого. Посланий безплотний до Діви чистої. Посланий був вільний від гріха до тої, що не пізнала тління. Посланий світильник пресвітлий, сповіщаючи сонце правди. Послана була ранкова зоря, яка йде перед світлом дня. Посланий Гавриїл, щоб сповістити про Того, Хто в лоні Отчому є і на руках матері спочиває.
07.04.2021Читати далі
Хочу, улюблені, святкувати і торжествувати, тому що святий день провіщення є печатка свята і день торжества. Він запечатує Віфлеємський вертеп, де Ветхий днями, як дитина біля грудей матері, лежав у яслах; Він же відкриває йорданські джерела, де Той же Ветхий днями хреститься нині з грішниками, даруючи світові Своїм пречистим тілом відпущення гріхів. У першому випадку народжений з утроби Пречистої Діви явився для дітей як дитина, для матері — сином, волхвам — як цар, пастирям — як пастир добрий, Який, за словом Божественного Писання, «душу свою покладе за овець» (Ін. 10, 11). У другому випадку, саме в час Свого хрещення, Він приходить на Йорданські води для того, щоб омити гріхи митарів і грішників. Говорячи про надзвичайну чудесність такої події, премудрий Павло викликує: «Бо благодать Божа з’явилася, спасенна для всіх людей» (Тит. 2, 11). Бо нині світ просвіщається у всіх своїх частинах: радіє насамперед небо, передаючи людям голос Божий, що сходить з небесних висот, освячується польотом Духа Святе повітря, освячується єство води, ніби привчаючи омивати разом з тілами і душі, і усе творіння земне радіє. Один тільки диявол плаче, бачачи святу купіль, приготовлену для затоплення його могутності.
19.01.2021Читати далі
06.01.2021Читати далі
У неділю, що припадає в межах від 24 по 30 грудня за н. ст. (від 11 по 17 грудня за ст. ст.) Православна Церква вшановує пам’ять святих праотців. В цю неділю згадуються всі родоначальники народу Божого, святі патріархи, що жили до Закону, даного на горі Синай, та під Законом – від Адама до Йосифа Обручника. Разом з ними згадуються ті, хто проповідував Христа – святі пророки від Самуїла до Захарії та Іоана Хрестителя, а також всі старозавітні праведники, що оправдані були вірою в грядущаго Месію. Особливо в службі цього дня оспівуються благочестиві юнаки (отроки) – Ананія, Азарія та Мисаїл, які вірою погасили силу вогняну і посеред вогню перебували неначе в холоді, раділи, будучи зрошеними росою Духа Святого, таємничо цим прообразувавши Тройцю і втілення Христове від Діви, яка і по Різдві залишилася Дівою. З цими святими отроками згадується і «Даниїл праведний і в пророках чудний», який бачив Христа, що йшов як суддя всіх народів, і Діву, що таємничо народила Його.
26.12.2020Читати далі
Апостол Андрій був одним з дванадцяти учнів Господа. Він походив з Віфсаїду, міста, що знаходиться на західному березі Тиверіадського озера. Він трудився на сімейному підприємстві свого батька Іони, працюючому на цьому багатому рибою озері. Євангелія повідомляють нам, що Андрій належав до забезпеченої родини і не відчував грошових труднощів.
«Родина Симона Петра та Андрія проживала в столиці Галілеї Капернаумі, і, як показали археологічні розкопки, будинок їх був багатим і величним. Відповідно, економічний і соціальний рівень цієї родини був дуже високим, особливо за мірками того часу» (Г. Піатрону «Проповідь і богослов’я» Т. 1 ст. 175).
12.12.2020Читати далі
«На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Свята Русь обрана серед інших східних народів…»
«Святий Апостол Андрій Первозванний – перший архієпископ Константинопольський, Патріарх Вселенський і апостол Руський. На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Свята Русь обрана серед інших східних народів, бо в ній проповідував Апостол», – проголошує постанова Православного Собору, що відбувався у Києві в 1621 році, в час тяжкої боротьби православних з польсько-католицькою експансією.
12.12.2020Читати далі
У місті Вириті один християнин, живучи у хоромині поблизу жидівського соборища, мав ікону, а на ній було написано образ Господа нашого Ісуса Христа у людському єстві. Із часом купив собі дім інший — і відійшов із хоромини тієї, узявши своє, залишилася там тільки ікона Господня. І за промислом Божим поселився у тій хоромині жидовин, де була ікона Господня, і, занісши своє добро, жив у ній, але не бачив, що Господня ікона там стоїть. З часом закликав на обід іншого жидовина, свого друга, і, коли вони обідали, поглянув покликаний жидовин на стіну хоромини й побачив, що там стоїть Господня ікона, і рече до того, котрий покликав його: "Як ти, жидовином бувши, цю ікону в хоромині своїй тримаєш?" Жидовин, котрий там жив, почав присягати й клястися, кажучи, що досі її не бачив. Відійшов отой покликаний жидовин і обмовив друга свого перед своїми ієреями, кажучи, що він, той жидовин, має ікону Ісуса Назарянина в домі своїм. І сповнилися усі гніву, але тоді промовчали, оскільки був вечір. Назавтра зібрався численний народ жидівський, архієреї та старці, й прийшли у дім, де була ікона Господня. І, вскочивши в хоромину, знайшли Господню ікону, й винесли, і поставили посеред свого соборища, та й сказали: "Як батьки наші вчинили наругу над ним, так і ми учинимо цій іконі". І почали плювати на ікону й бити по образу лиця Ісуса Христового туди й сюди. А по тому мовили: "Чули ми, що на дереві прибили його батьки наші, учинімо ж і ми так само цій іконі". І взяли цвяхи, в образ рук та ніг його вбили і, поклавши на палицю губку із оцтом, приклали до образу вуст Господніх. По тому принесли списа і повеліли одному вдарити в ікону списом, тоді потекла кров і вода, і учинився великий страх в усіх жидах, котрі бачили це преславне чудо, і наповнилася посудина крові й води витеклої. Зібрали раду і сказали таке: "Приведімо сліпих, і кривих, і біснуватих, і помажемо їх цією кров'ю, а коли зціляться, маємо всі повірити Розіп'ятому, страх бо нас пойняв од чуда цього". І принесли одного хворого на ноги від народження, і коли помазали його кров'ю, котра текла від Христової ікони, тоді скочив кривий, і став цілком здоровий той чоловік. По тому привели сліпих, і ті, бувши помазані, прозріли, і велике число біснуватих очистилося через помазання кров'ю. Розголосилося це по всьому місті, і всі кинулися до невимовного того чуда, несучи своїх недужих, розслаблених та прокажених, сухих і тих, що повзали, — всі цільбу прийняли. Тоді весь народ жидівський, який там був, увірував у Господа нашого Ісуса Христа і, впавши перед образом ікони Господньої, заволали всі, кажучи зі слізьми: "Слава Тобі, Христе, Сине Божий, що такі твориш чудеса! Слава тобі Христе, якого батьки наші розіп'яли, але ми в Тебе віримо, прийми нас, що припадають до Тебе, Владико!" Всі ж із міста того жидове, мужі та жінки, та діти, прийшовши до єпископа, старанно його молили, щоб подав їм святе хрещення. Показали йому ікону Господню і кров та воду, які текли із неї, і звістили про всю, яку іконі тій святій учинили, наругу. Єпископ же, побачивши їх, що каються істинно, прийняв із радістю, і проздовж багатьох днів вірі їх святій навчивши, всіх хрестив із жінками та дітьми, і із соборища їхнього учинив церкву Господа нашого Ісуса Христа. Тоді була радість велика у тому місті не тільки між зцілених недужих, але й між невірних жидів, що охрестилися і прийняли святу віру через чудо, яке сталося від ікони Господньої. Через це хай кожен творить вірою та любов'ю поклоніння святим іконам у честь і славу образові іпостасі Божої, який постав ув образі людському, Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж із Богом Отцем та Святим Духом хай буде від усіх поклоніння навіки віків. Амінь.
25.10.2020Читати далі
Поради преподобного Льва (Наголкіна)
Намагайся більше слухати себе, а не аналізувати діла, вчинки і поводження з тобою інших, якщо ж ти не бачиш в них любові, то це тому, що ти сам в собі любові не маєш.
Де покора, там і простота, а ця Божа галузь не випробує установ Божих.
Бог не нехтує молитвами, але прохання їх іноді не виконує тільки для того, щоб за Божественним Своїм наміром все влаштувати краще. Що би було, якби Бог — Всезнавець — досконало виконував наші бажання? Я думаю, хоча не стверджую, що всі земнородні загинули б.
Ті, хто живуть без уваги до самих себе, ніколи не удостояться відвідин благодаті.
Коли не маєте спокою — знайте, що не маєте в собі смирення. Це Господь виявив такими словами, які разом з тим показують, де шукати спокою. Він сказав: Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. (Мт. 11, 29).
23.10.2020Читати далі
