Слово на Стрітення Господнє святителя Фотія, митрополита Київського і всієї Руси.

Коли минув час очищення Богородиці, за законом Мойсея Вона понесла Його в Єрусалим, шобпоставити Його перед Господом як і написано в законі Господньому. І був там Симеон – людина праведна й благочестива. Йому було обіцяно від Духа Святого не бачити смерті до того часу, поки не побачить Христа Господнього. І прийшов він за велінням Духа Святого до храму, а коли принесла Мати Дитя Ісуса щоб виконати все за законним звичаєм, – узяв Його на руку свою благословляючи Бога, сказав: «Нині відпускаєш раба Твого Владико, як і сказав Ти, з миром» (Лк 2, 22-29).

Хто розповість про сили Господні, які довелося чути, складе всі подяки Йому (Пс. 105, 2). Тому, Хто тримає в руках Своїх землю, Хто вміщує в Собі безодню розуму й премудрості, висловлену його устами? Хай же радіє сьогодні Адам із Симеоном, промовляючи до Христа «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, як і сказав Ти, з миром; нині звільняєш мене від вічного тягаря, нині визволяєш мене від тліну нині рятуєш мене від смерті, нині звільняєш мене від скорботи

Сьогодні Симеон благовістить усім народам і велегласно звертається до Нього, кажучи: «Цей є з Отцем завжди існуючий, безпочатковий, несотворений, Джерело життя, що йде від Отчого джерела життя. Це – Дитя, про Яке провістив Ісайя, кажучи: «Бо Дитя народилося нам – Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру, Отець майбутнього віку» (Іс. 9, 6). Це Дитя про Яке сказав Давид: «З’явиться Бог богів на Сіоні» (Пс. 83, 8), – і оспівував Його Єремія: «Потім Бог на землі з’явиться і житиме між людьми» (Вар. 3, 38). Це Дитя, Котре в давній час увійшло в земний Єрусалим. Про Нього говорить пророк Авакум, підкреслюючи: «Бог з півдня прийде» (Авв. 3, 2), з півдня Єрусалимського, від Віфлеєма. Про це Дитя сповіщали всі пророки, про Нього співають ангели. Перед ним тремтять Власті, Його славлять Сили, Йому робить сонце, Йому служить місяць. Його слухає стихія, Йому підкоряються джерела. Побачивши це Дитя, зачинилися двері пекла і відчинилися небесні двері; побачивши це Отроча, здригнулося пекло. Дитя не знищило смерть, осоромило диявола, скасувало клятву, покарало губителя змія, роздерло лукаве рукописання, потоптало гріх, відкинуло облесність, оновило створіння, спасло праотця нашого, покликало народи, просвітило всесвіт.

Той, Хто йде з півдня до Сіону з Богоматір’ю, весільним Своїм чертогом, сьогодні приходить у храм. Усі народи, плещіть руками(Пс. 46, 2), прийдіть з усіх кінців світу! Усе живе хай халить Господа, всякий народ хай славить, оспівує Боже Дитя сорокаденне і предвічне, Дитя молоде і Старе днями, Дитя яке годується молоком і годує світ. Дитя яке носила Мати на руках по землі і постійно пробувало в лоні Отця на небі, Дитя, яке видимо входить у Єрусалим з Віфлеєма і не відлучається з горнього Єрусалима, Його держать старечі руки і на престолі херувимському Його носять, як найкоштовнішу окрасу.

Отже, нехай відкриваються сьогодні всякі уста для благословення, всяке славословення заспіваймо Божому Слову, яке засяяло нам з небес, усякий народ нехай про це віщає, всяка душа хай радіє! Сьогодні слова Світла осявають синів світу. Істина прийшла, коли Цар Небесний прийшов і до небес підніс Церкву неба земного. Заспіваймо ж усі: радуйся вельми, дочко Сіона, проповідуй, дочко Єрусалима (Захар 9, 9). Радійте, люди міста Божого, і обніміте Сіон, побачивши пришестя Боже до нього! Хай поєднається нині небесне із земним, хай Єрусалим небесний і земний прославляє Христа в ньому — небесного і земного! Розумні сили, радійте, звеселяйте небесного! Земні, оспівуйте земного з ангелами! Нині преславне говориться про тебе, граде Божий (Пс 86, 3), Єрусалиме, місто Царя великого! Нехай відчиняться двері Тому, Хто відкрив на двері небесні і знищив пекельні вічні ворота, відкрив двері гробниць і замкнув преславно двері непорочні.

Те Дитя, перед Ким тремтять Херувими і страшні Серафими, на Кого дивляться небесні Сили, закриваючи лиця свої, Царя неба й землі і Творця всього беруть нині тлінні руки старця. А тому, відкинувши всякі життєві турботи, всіляко будемо помножувати вдячність до неба, наче на колісниці побачивши тілесне єство, достойне ангельського служіння. І яку належну хвалу складемо цьому чудесному богоприємному мужу? Справді, Симеон був блаженною Божою людиною: природою він — людина, а чеснотами — ангел; почуттями він був у земному Єрусалимі, а думками — в небеснім Єрусалимі; тілом він був з людьми, а духом радувався з ангелами; він був навіть вищим від ангелів бо сподобився бачити Невидимого, та й не тільки бачити, а – що важливіше й преславніше — взяти Його на руки! І, о чистота! У те, в що, за словом Божественного Павла, воліють прозирнути ангели, Симеон міг відчути руками: адже він прийшов духом до храму. І о чудо! Дух Святий був для нього ніби колісницею і, привівши його, як другого Аввакума, до церкви, поставив його перед святилищем, кажучи йому і провіщаючи: «Йди, йди, старче шановний, ти бачиш і пізнаєш чудесну подію, колись обіцяну тобі: побач чуттєвим зором і на своїх руках понеси Царя неба й землі і свого Творця, і перейди, нарешті, від смерті тілесної до життя в дусі».

Браття! Чистими душами, як діти церковні, сьогодні підемо на зустріч Владики не за велінням обряду, а духовно, не для догоди тілу, а радіючи духом, — не вином упиваючись, а підносячись духом (Рим. 12, 11). Радіючи сьогодні так щиро, прикрасимо ясно й світильники: як сини світла, принесемо свічки істинному Світлу – Христу. Оскільки Він з’явився світлом на просвіту народів, то і ми, як світло від світла, засяємо чистіше від снігу, духом будемо біліші від молока, заблищимо ясніше від сапфіра, піднесемося до неба вище голуба і так, на хмарах вийдемо на зустріч з Господом. Сьогодні всі справимо свято, з ангелами, з пастирями втішимося, з волхвами поклонимось, з Церквою освятимося. Стверджена апостольськими і отецькими правилами та переданнями, Вона благовістить і проповідує, скликає далеких, об’єднує розділених, обіймає всіх, хто приходить, зміцнює тих, що стоять, укріпляє хитких, підводить падаючих.

Святкуючи це свято, додаймо подяку Діві і Пренепорочній Владичиці Богородиці з Йосифом і, зустрівши Христа з Симеоном, піднесімось духом і будьмо учасниками вічних благ через благодать, щедроти і чоловіколюбство Господа Бога і Спаса нашого Христа. Йому належить всяка слава, честь і поклоніння з Безначальним Його Отцем і з Пресвятим і Благим, і Животворящим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

15.02.2022